Пережити зиму під землею

«В бомбосховищі ми майже постійно. Мілана тут з перших місяців життя, а вже третій рік пішов. Росте у всіх на головах», — розповідає Вікторія, 34-річна мама чотирьох дітей. Її наймолодшій доньці два роки.

Родина залишається в Херсоні, де центральні райони міста, наближені до Дніпра, майже спорожніли. Пошматований асфальт, розбиті будівлі, вікна-очниці, подекуди забиті фанерою. Неподалік дитячий майданчик, повністю обнесений габіонами –– високими конструкціями з камінням у металевій сітці. Тут попри все на гойдалках бавляться діти.

З трьох місяців у бомбосховищі

Вже майже три роки Вікторія з мамою Тамарою Дмитрівною та дітьми переміщуються між квартирою, понівеченою вибуховою хвилею, та підвалом сусіднього будинку. У їхньому помешканні вже рік немає світла. Всі вікна забиті фанерою, у якій вирізані маленькі кватирки.

Для багатодітної родини виділили окрему кімнату в підвалі. Це їхній безпечний простір, але навіть сюди долинають звуки вибухів ззовні. Ледь зачувши їх, дворічна Мілана каже: «Мамо, ходімо». У цій кімнаті діти вчаться онлайн, граються, малюють, проводять час із улюбленцями — майже весь їхній день минає тут.

«Додому ходимо, щоб приготувати їжу та помитися, і швидко назад. Усе робимо під ліхтариком, бо світла немає. Води гарячої немає, бойлер не працює. Гріємо каструлі на газі. В підвалі спокійніше. Вдома газ: не дай Бог, прилетить — дім згорить як сірник», — пояснює бабуся Тамара.

Грошова допомога на покриття зимових потреб

У межах програми зимової підтримки ЮНІСЕФ надав грошову допомогу у розмірі 19 400 гривень для 58 560 вразливих родин з дітьми, які проживають у межах 30 кілометрів від лінії фронту в Чернігівській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській та Запорізькій областях.

Ці кошти допомогли людям не лише підготуватися до зими та легше її пережити, а й дали змогу самостійно закрити власні потреби — закупити дрова чи обігрівачі, запастися паливом та іншими необхідними ресурсами.

Вікторія завдяки грошовій допомозі оплатила комунальні послуги та придбала теплі речі для чотирьох дітей.

Реалізація програми зимової підтримки ЮНІСЕФ у 2025—2026 роках стала можливою завдяки щедрим фінансовим внескам Європейського Союзу, урядів Данії, Німеччини, Норвегії, Швеції та Сполучених Штатів Америки, а також підтримці партнерів із приватного сектору через національні комітети ЮНІСЕФ Ірландії та Швейцарії. 

Мрії про нормальне дитинство

Дмитро, старший син Вікторії, мріє зосередитися на своїх інтересах та знову бути поруч із друзями.

«Мені дуже подобається малювати, але зараз на це зовсім немає часу, — ділиться хлопець. — Треба і вчитися, і мамі допомагати з молодшими — ми постійно разом. Поки мама в магазині чи готує їжу, я з ними».

Вікторія не пускає Дмитра на вулицю. Хіба коли тихо, то можна вийти на сусідній майданчик. А ще хлопець іноді вигулює собаку.

«Я хочу, щоб скоріше закінчилася війна. Хочу поїхати на море всією сім’єю. Це моя головна мрія — щоб був мир і спокій для всіх людей навколо. Щоб не боялися й не ховалися», — зітхає Вікторія.