«Вони — надія спільноти»
Проторюючи шляхи до навчання для ромських дітей, що тікали від війни в Україні
У 2022 році, після ескалації війни в Україні, Лідія Шульга прибула до Польщі з Житомирської області разом зі своїм чоловіком. Волонтери швидко направили пару до центру колективного проживання для біженців у селі Сочевка в Мазовєцькому воєводстві.
Вчителька з багаторічним досвідом Лідія хотіла віддячити за допомогу, яку вона отримала у ці скрутні часи. Завдяки підтримці директорки центру вона почала організовувати заняття для дітей з досвідом біженства, які проживають у центрі, більшість з яких - роми. Зараз у центрі знаходиться 78 дітей у віці від 1 до 17 років.
Лідія займається з дітьми у віці від 6 до 10 років. «Діти здібні, енергічні, відкриті. Вони не бояться робити помилки. Мені це подобається», — говорить Лідія. Однак початок не був легким. «Деякі діти ніколи не ходили до школи та поняття не мали, як виглядає процес навчання в освітньому закладі», - додає вона.
З часом Лідія розширила свою діяльність поза підготовчі класи, створюючи гуртки естетичного виховання для старших дітей. Вона також працює з іншою групою дітей, яка почала ходити до школи у Сочевці цієї осені, допомагаючи їм з домашнім завданням. Кожної суботу ще одна вчителька, яка говорить польською, приєднується до них.
Катажина Томся, ще одна вчителька у центрі, працює з ромськими дітьми з України у підготовчому відділі. Після цих занять діти продовжують навчання у школі в Сочевці або у сусідньому селі Новий Дунінув.
«Одним із викликів є те, що їхній вік коливається від 7 до 14 років, тому важко організувати заняття так, щоб усім було цікаво, — каже вона. — Мені потрібно планувати два типи занять, щоб залучити і молодших, і старших дітей».
Спочатку Катажині було складно знайти спільну мову та підхід до дітей, але з часом їй вдалося завоювати їхню довіру.
З 2023 року центр отримує підтримку від польського Фонду «У напрямку діалогу» — організації, що виступає за права ромських громад у Польщі. Фонд, у партнерстві з ЮНІСЕФ, надає допомогу, протидіє нерівності і підтримує громади, аби кожна дитина з досвідом біженства могла продовжувати навчатися у Польщі.
Ноемі Лакатош, фахівчиня з освіти та культури, яка з 2025 року проводить у центрі творчі майстерні, відзначає вплив уроків Лідії на креативний потенціал дітей.
«Ви можете побачити, наскільки креативно пані Лідія підходить до занять», — каже вона. У результаті учні «не чекають, коли закінчиться урок, щоб вийти на перерву. Навпаки — вони рахують хвилини до початку занять. Стоять біля дверей класу й хочуть якнайшвидше зайти».
Сабіна Ткач, проєктний менеджерка у Фонді «У напрямку діалогу», підкреслює, що пані Лідія є ключовою особою у діяльності організації в Сочевці, де вона вже три роки веде підготовчі класи: «Ми також організовували уроки польської мови, гуртки за інтересами, тренінги з добробуту та заняття з арттерапії. Психологи регулярно відвідують центр, проводять групові зустрічі, надають діагностичну та консультативну підтримку, а також проводять індивідуальні консультації для дітей та їхніх батьків. Ці послуги є надзвичайно важливими, але вони не надаються щодня — на відміну від постійної присутності пані Лідії у центрі».
Ще одним важливим напрямом роботи Фонду є освітні семінари для батьків і шкільного персоналу, які також реалізуються у партнерстві з ЮНІСЕФ. Такі семінари відбулися у школах у Новому Дунінові та Сочевці, і близько 90 відсотків педагогічного колективу взяли в них участь. Семінари присвячені обговоренню повсякденних викликів, із якими стикаються ромські громади.
«Ми спільно розробляємо модель дій, визначаючи, як можемо підтримати громаду, чого потребує школа та як реагувати на певні ситуації, — пояснює Сабіна Ткач. — Багато представників ромської спільноти походять із регіонів, де бідність супроводжувала їх поколіннями, а через виключення й маргіналізацію доступ до базових послуг був обмежений. Тому адаптація до зовсім іншого середовища може бути надзвичайно складною. Важливо це розуміти».
Фонд також активно співпрацює з батьками, пояснюючи їм, як організований навчальний рік, і як влаштована шкільна система.
«Де б це не відбувалося, якщо спільнота повністю виключена й має обмежений доступ до базових соціальних послуг, то проблеми, з якими вона стикається, зумовлені соціальними обставинами, а не культурними особливостями, — каже Сабіна. — Якщо дитині важко зрозуміти, як поводитися у класі, це не через її культурний бекграунд. Це наслідок обмежених можливостей і ресурсів родини, де, наприклад, попередні покоління — мати чи бабуся — не мали доступу до освіти».
Ноемі підсумовує, наголошуючи на потенціалі дітей: «Це не лише підготовка до школи у вузькому розумінні, а й розвиток життєвих навичок, які вони неодмінно використовуватимуть у майбутньому. Вони — надія спільноти».
Мілена Харізанова, керівниця програми захисту дітей Офісу ЮНІСЕФ з питань реагування на потреби біженців в Польщі, наголошує:
«Ромські діти мають такі самі права на якісну освіту, безпеку та можливості, як і будь-яка інша дитина. Але вони часто стикаються з більшими бар’єрами — і під час переміщення, і у своїй країні походження. ЮНІСЕФ підтримує ромських біженців, адже інклюзія не може бути вибірковою. Кожна дитина має бути охоплена підтримкою, особливо ті, хто ризикує залишитися поза увагою».
Цьогорічна тема Всесвітнього дня дитини — «Мій день. Мої права» — підкреслює право кожної дитини на навчання, забаву та на те, аби зростати у безпеці й гідності. У Сочевці це бачення втілюється у партнерстві ЮНІСЕФ і Фонду «У напрямку діалогу», яке забезпечує дітям з досвідом біженства доступ до освіти, творчих занять і психосоціальної підтримки у безпечному та інклюзивному середовищі.
Такі історії демонструють, як права дітей на навчання, захист і розвиток своїх здібностей та талантів реалізуються на практиці, допомагаючи їм розвиватися, незважаючи на труднощі, пов’язані з вимушеним переміщенням.
З березня 2022 року Офіс ЮНІСЕФ з питань реагування на потреби біженців у Польщі підтримує дітей і сім’ї, які тікають від війни в Україні. У тісній співпраці з державними інституціями, органами місцевої влади та громадськими організаціями ЮНІСЕФ працює над забезпеченням рівного доступу до освіти, захисту, охорони здоров’я та соціальних послуг для всіх дітей-біженців і їхніх родин у Польщі. Особлива увага приділяється найбільш уразливим групам — сім’ям, які проживають у центрах колективного проживання і членам ромської громади. У таких центрах ЮНІСЕФ надає підтримку, достосовану до потреб кожної родини, психосоціальну допомогу, освітню підтримку, юридичну допомогу, а також проводить заходи з профілактики насильства щодо дітей і гендерно зумовленого насильства.
Ромські біженці з України перебувають у зоні високого ризику соціального відчуження і стикаються з численними бар’єрами під час отримання допомоги, що обмежує їхній доступ до житла, працевлаштування, охорони здоров’я та освіти. Більшість ромських біженців — це жінки та діти, які належать до найуразливіших груп і мають підвищені ризики насильства та експлуатації.
Щоб ніхто не залишився позаду, ромським біженцям потрібна комплексна допомога, яка охоплює доступ до освіти, психічного здоров’я та психосоціальних послуг, а також можливості для інтеграції у польське суспільство. Враховуючи особливість викликів, з якими стикаються ромські жінки та діти, Офіс ЮНІСЕФ з питань реагування на потреби біженців у Польщі підтримує дії, спрямовані на задоволення їхніх потреб і просування інклюзії.
Ця важлива робота на користь дітей з досвідом біженства та їхніх опікунів з України у Польщі здійснюється завдяки щедрій підтримці Бюро у справах населення, біженців і міграції Державного департаменту США (PRM) та Уряду Республіки Корея.
