«Це моє нове життя»
За підтримки ЮНІСЕФ та Польського міграційного форуму Влада знаходить сили, самостійно виховувати двох дітей
Коли в Україні почалася повномасштабна війна, 23-річна Влада залишила свій дім в Олександрії Кіровоградської області та вирушила до Польщі, де вже проживав її чоловік. У Білостоці, на північному сході країни, вона народила свою першу дитину — Святослава. Як і інші українці, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року, Влада отримала тимчасовий захист, завдяки якому отримала доступ до медичної допомоги, ринку праці та інших необхідних послуг. Згодом родина переїхала до Франції, і через те, що Влада перебувала за межами Польщі понад 30 днів поспіль, вона втратила тимчасовий захист.
Невдовзі після цього Влада розлучилася з чоловіком. Вагітна другою дитиною, вона мусила вирішити, що робити далі. Влада обрала повернення до Польщі — країни, де вже народжувала, де хоча б частково знала мову та де почувалася у безпеці.
Однак повернення виявилося непростим. Без родини, без житла та без відновленого правового статусу їй не було куди йти. На кордоні Влада дізналася, що люди, які подають заяву на міжнародний захист, можуть проживати в центрах для іноземців. Вона одразу вирушила до одного з них — у Подкові Лесьній–Дембак, де нині мешкає разом зі своїми двома дітьми в невеликій кімнаті.
Попри обмежений простір, Влада створила для своєї родини теплу й затишну атмосферу. «Кімната маленька, але я зробила її затишною. Думаю, це найзатишніша кімната в усьому центрі», — каже вона.
Повернення в Україну Влада не розглядає, оскільки будинок її родини згорів ще до початку повномасштабної війни, тож їй немає куди повертатися. Зараз вона може лише чекати на рішення щодо своєї заяви на міжнародний захист і продовжувати будувати стабільність для своїх дітей.
У центрі Влада зав’язувала знайомства та шукала підтримки серед інших жінок у схожих життєвих обставинах. Вона почала відвідувати зустрічі жіночого клубу, де неурядові організації регулярно проводять заходи та бесіди. Під час однієї з таких зустрічей до центру завітали працівники Польського міграційного форуму.
У партнерстві з Офісом ЮНІСЕФ з питань реагування на потреби біженців у Польщі Польський міграційний форум здійснює регулярні візити підготовлених фахівців з соціального супроводу до центрів, що приймають біженців з України, а також до осередків для іноземців, які подали заяву на міжнародний захист. Мета цих візитів — своєчасно виявляти потреби та надавати безпосередню підтримку родинам з вразливих груп.
Керівник команди фахівців з соціального супроводу Польського міграційного форуму Аляксєй Саладуха розповідає, як зазвичай проходять такі візити.
«Коли ми приїжджаємо на місце, нас уже чекає група людей — кожен зі своїми питаннями та труднощами. Зазвичай ми починаємо близько дев’ятої ранку й працюємо до третьої або четвертої години дня. Але є випадки, які неможливо вирішити за день, два чи навіть за тиждень. Тоді ми беремо їх у роботу, обговорюємо з людьми подальші кроки, координуємо дії, пояснюємо, що вони можуть зробити самі, а з чим можемо допомогти, наприклад, організувати візити, записати до юриста чи іншого спеціаліста», — пояснює він.
Не всі проблеми команда може вирішити безпосередньо. «У таких випадках, — каже Аляксєй, — ми спираємося на нашу мережу перенаправлень. Тобто ми направляємо людей до відповідних організацій або надаємо контакти державних установ, які можуть допомогти».
Найчастіше родини звертаються по фінансову чи матеріальну допомогу, допомогу з оформленням документів, перекладом або по допомогу з отриманням медичних послуг.
«Комусь потрібне дитяче ліжечко, комусь — візок, а комусь — допомога з перекладом документів для легалізації. Мігранти та біженці також стикаються з труднощами в доступі до медичної допомоги — навіть записатися до лікаря буває складно. Ми надаємо підтримку в багатьох сферах», — пояснює він.
Коли Влада вперше звернулася до Польського міграційного форуму, вона потребувала юридичної консультації. Однак під час зустрічі один із фахівців з соціального супроводу звернув увагу, що її син Святослав може потребувати медичного обстеження, і допоміг організувати консультацію. Згодом з’ясувалося, що хлопчик має розлад аутистичного спектра. Польський міграційний форум покрив витрати на візит до лікаря, який підтвердив діагноз.
Нині Влада та Святослав очікують на проходження тестування за методикою ADOS — інструменту, який допомагає спеціалістам оцінити соціальну взаємодію, комунікацію та поведінкові особливості. Хлопчика також скерували на терапію, і Влада сподівається, що це допоможе його розвитку та полегшить навчання й спілкування.
Як мати-одиначка, яка виховує двох маленьких дітей в одній кімнаті, паралельно проходячи складні юридичні процедури та піклуючись про дитину з особливими потребами, Влада зізнається, що часом почувається виснаженою.
«Тепер це моє нове життя. Мені дуже важко, і, чесно кажучи, я ще навіть не встигла усвідомити, наскільки ця ситуація серйозна», — говорить вона.
Одним із найбільших джерел підтримки для Влади є зв’язок між її дітьми.
«Святослав дуже мені допомагає — годує Ясміну, цілує її. Це так зворушливо. Він грається з нею, усміхається, коли дивиться на неї. Її звати Ясміна, але тільки він називає її Мією. Думаю, це ім’я залишиться з нею на все життя. Для нього вона завжди буде Мією», — з теплотою розповідає Влада.
ЮНІСЕФ підтримує Польський міграційний форум у реагуванні на найнагальніші потреби біженців з України та інших країн. Основна увага цієї спільної діяльності зосереджена на допомозі найбільш уразливим групам, які проживають у колективних центрах, шляхом надання правової допомоги, підтримки в інтеграції, наданні інформаційної підтримки, контактів до урядових установ та інших міжнародних чи неурядових організацій, а також послуг у сфері психічного здоров’я. З огляду на значний дефіцит доступу до психіатричної допомоги для дітей з досвідом біженства, спільний проєкт охоплює широкий спектр послуг у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, включно з психіатричною діагностикою та психологічними консультаціями. Ці цільові втручання є критично важливими для ефективної підтримки біженців, покращення їхнього доступу до соціальних послуг і захисту, а також для зміцнення психічного благополуччя.
18 грудня світ відзначає Міжнародний день мігранта — нагадування про права, гідність і стійкість людей в дорозі. Історії на кшталт Владиної підкреслюють важливість того, щоб кожен мігрант і біженець отримував захист, підтримку та надію, на які заслуговує.
Ця важлива робота з підтримки дітей з досвідом біженства та їх опікунів з України в Польщі стала можливою завдяки щедрій підтримці Бюро з питань населення, біженців та міграції Державного департаменту США (PRM) та Уряду Республіки Корея.
