Центр життєстійкості: підтримка, що допомагає родинам знову жити

Олена разом із родиною покинула рідне село Слобожанське на Харківщині у березні 2022 року. Зібравши лише найнеобхідніші речі, вони мусили виїжджати з уже непідконтрольного уряду України населеного пункту. Молодшому сину Олени Нікіті було лише три роки, коли в його дитинство увірвалася війна. Спочатку сім’я евакуювалася за кордон у пошуках безпечного місця для життя. Проте згодом Олена та її чоловік вирішили повернутися в Україну, оскільки мріяли відновити свій пошкоджений дім. Та навесні 2024 року бойові дії на півночі Харківщини посилилися, тож родина вдруге мусила залишити все й тікати у невідомість. Тієї весни, незабаром після їхньої евакуації, сімейний будинок був остаточно зруйнований унаслідок бойових дій.

«Усе, що ми так хотіли відбудувати, зникло за лічені секунди», — говорить Олена.

Сім’я опинилася у Харкові, шукаючи прихисток та бодай якийсь спокій для себе та сина Нікіти. Але постійні обстріли обласного центру не дали відчуття безпеки. Найважче було Нікіті: хлопчик став замкнутим, почав заїкатися, майже не розмовляв, здригався від кожного гучного звуку. Його дитинство перетворилося на постійну боротьбу зі страхами.

«Ми розуміли, що далі так тривати не може. Ми сіли в машину й поїхали куди очі дивилися. Мій чоловік родом з Сум. Але й там було гучно. Ми просто шукали спокою для Нікіти. Якось ще потрапили під обстріл касетними снарядами», — згадує Олена. 

«Після цього Нікіта дуже замкнувся, всіх боявся, хоча він досить контактна дитина. Ми з чоловіком найбільше за все хотіли повернути йому відчуття нормальності».

Зрештою сім'я переїхала до Валківської громади, що на Харківщині. Тут дізналися про Центр життєстійкості, який став для них справжнім порятунком. Саме тут родина отримала підтримку, необхідну для того, щоб впоратися з пережитим стресом та тривожністю. У центрі з Нікітою почала працювати психологиня Ірина. З кожним заняттям хлопчик дедалі більше відкривався, повертаючись до звичного дитинства, яке повинно бути в кожної дитини. Ірина допомогла Нікіті впоратися з багатьма страхами.

«Нікіта тут знову став собою. Іра — перший фахівець, якому син довірився. Вже після першого заняття він став відкритішим, почав більше розмовляти. Йому дуже подобаються заняття тут, а також спілкування з іншими дітьми. Навіть коли він хворіє, запитує, коли ми знову підемо до центру», — ділиться Олена.

У центрі Нікіта із задоволенням бере участь у творчих заходах. Діти малюють, ліплять, спілкуються. А головне — тут вони знайшли той острівець безпеки та спокою, якого так потребували. Олена також почала відвідувати психологічні консультації, які допомогли їй впоратися з тривожністю. Тут вона знайшла не лише підтримку фахівців, а й тепле спілкування з однодумцями.

«Такі зустрічі справді допомагають — стає легше на душі. А дітям, які через війну не можуть відвідувати садочки та школи, Центр життєстійкості дає можливість соціалізуватися та знайти нових друзів».

Центр підтримки та розвитку

Центр життєстійкості у Валках працює з весни 2024 року, надаючи населенню базові соціальні послуги. Зокрема, тут батьки та їхні діти можуть отримати психосоціальну підтримку, індивідуальні консультації психолога, відвідати різноманітні заняття, щоб цікаво і з користю провести час. Родина може отримати підтримку у кризових ситуаціях, долучитися до навчальних сесій чи спільних заходів. Це простір, де люди, які стикаються з труднощами, отримують психологічну та соціальну підтримку, допомогу в подоланні стресу та важливі знання для покращення якості свого життя.

«У центрі ми також працюємо над покращенням взаємозв’язків між батьками чи опікунами та дітьми. Батьки вивчають техніки стабілізації емоційного стану, а фахівці розвивають подібні навички в дітей. А вдома родина може закріпити ці навички», — розповідає психологиня центру Ірина Паровай.

Центр життєстійкості у Валках став не тільки порятунком для родини Олени, а й важливою частиною життя всієї громади. Це місце, де кожна людина незалежно від пережитих нею труднощів може знайти підтримку та повернутися до нормального життя. Наразі в Харківській області працюють п’ять таких центрів — ще в Балаклії, Пісочині, Чугуєві та Кегичівці.

Центр відкрили Харківська обласна державна адміністрація спільно з Міністерством соціальної політики України за підтримки ЮНІСЕФ. Він є частиною Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи Першої леді України Олени Зеленської.

Створення та функціонування Центру життєстійкості уможливила фінансова підтримка Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через Німецький державний банк розвитку KfW, Фінського та Німецького комітетів ЮНІСЕФ.