Важливо, щоб діти змалку розуміли: всі різні, але всі рівні
ЮНІСЕФ підтримує батьківство, вільне від гендерних стереотипів.
- Українська
- English
«Виховання без гендерних стереотипів формує суспільство, у якому зникають можливості й передумови для дискримінації», — переконана Дар’я Полтавська, директорка Миргородської гімназії №2, де навчаються діти від дошкільного віку до дев’ятого класу.
Дар’я вже не перший рік упроваджує у закладі концепцію позитивної гендерної соціалізації дітей. На думку директорки, в суспільстві побутує багато стереотипів, які дорослі сприймають як догми і потім транслюють своїм дітям. Оскільки дитячий садок — це важливий етап соціалізації, потрібно вже з раннього віку виховувати в малюків свободу від упереджень та стереотипів.
«Світ змінюється, і багато поглядів, усталених конструкцій щодо поведінки жінок і чоловіків змінюються разом із ним. Тож педагоги й педагогині, а також усі причетні до виховання дітей також мають йти вперед»
ЮНІСЕФ допомагає батькам та опікунам/-кам, а також фахівцям/-чиням, які працюють із дітьми та їхніми родинами, познайомитися з концепцією виховання без гендерних стереотипів. Дар’я відвідала тренінг на цю тему, що проходив у Полтаві. На ньому йшлося про те, як говорити на тему гендерної рівності з дошкільнятами. Окремий блок був присвячений тренерству, зокрема тому, як ефективно поділитися новими знаннями з колегами.
З Полтави вона також привезла посібник-помічник для фахівців/-чинь «Виховання без гендерних стереотипів», посібник для ведучих тренінгів «Батьківство без гендерних стереотипів», а також брошуру для дітей віком 3-5 років «Долаємо стереотипи», які ЮНІСЕФ створив у партнерстві з ГО «Дівчата» та Центром гендерної культури.
У садку Миргородської гімназії №2 переконані, що тема гендерної рівності актуальна і в роботі з дітьми раннього віку, оскільки важливо, щоб кожна дитина змогла повноцінно реалізуватися в майбутньому, наприклад, щоб вона не вважала, що водієм може бути тільки чоловік, а медсестрою — жінка.
Найперше правило для педагогів/-инь — не нав'язувати дітям жодних стереотипів. Дівчата і хлопці тут граються разом, можуть носити одяг будь-якого кольору, виконувати різні завдання під час гри чи на заняттях. Їм не говорять, що якимись іграшками можуть бавитися тільки хлопці чи тільки дівчата.
Нещодавно замість «дівчачих» чи «хлоп’ячих» малюнків на дитячих шафках у садочку з'явилися портрети дітей. Це формує сприйняття різноманіття, власний простір дитини та підкреслює її особистість, переконані педагогині.
«Найкраще дитина розвивається під час вільної гри, коли вона самостійна і має можливість вибору. Вихователю чи виховательці важливо не втручатися, не казати дівчинці: “Ні, не бери конструктор, бо зазвичай хлопці будують”. Наприклад, у виставі в дитини завжди є вибір, яку роль виконувати: зайчика, вовка чи бабусі»
Вона працює із групою дітей віком 3-4 роки. Хлопчики й дівчатка разом вирізають автомобілі на аплікації чи роблять віночки з квітів.
«Дітки мають змалку розуміти, що всі ми різні, але всі рівні. Кожен і кожна може зробити власний вибір і почуватися комфортно — як зараз, так і в майбутньому», — переконана вихователька.
Педагоги/-ні також дбають про психологічний стан дітей і не зважають на стереотипи, пов’язані зі статтю.
«В умовах повномасштабної війни важливо уважно ставитися до емоцій дітей і, наприклад, не говорити, що хлопчики не плачуть. Адже кожна дитина переживає стрес по-своєму, а сльози — це нормальна психічна реакція будь-якої людини. Крім того, в умовах війни діти бачать, що жінка може не лише дбати про родину, а й бути військовою або поліціянткою», — пояснює директорка.
Саме тому в садку вживають фемінітиви, щоб діти розуміли, що і жінки, і чоловіки можуть працювати у будь-якій професії.
Дар’я Полтавська зазначає, що батьки дітей переважно позитивно оцінюють концепцію гендерної рівності, що впроваджується в садочку. Це важливо, оскільки дитина проводить вдома більше часу, тож те, з чим вона стикається в родині, згодом приносить у дитячий колектив. «Батьки — такі ж члени суспільства. Вони так само мають певні стереотипи, і з ними треба працювати. Значно легше, коли батьки і вихователі чи виховательки дивляться в один бік», — вважає директорка.
Батьки, вільні від дискримінаційних упереджень і гендерних стереотипів, мають відповідний запит до педагогів/-инь. Це сприяє формуванню безстереотипного суспільства. Відтак кожна особистість отримує можливість сформуватися цілісно та реалізуватися в житті.
У 2023-2024 роках ЮНІСЕФ у партнерстві з ГО «Дівчата» і Центром гендерної культури за фінансової підтримки уряду Іспанії підготував сім посібників із виховання і дорослішання без гендерних стереотипів для фахівців/-чинь різного профілю, батьків і опікунів/-ок, а також дітей різного віку. До того ж для фахівців/-чинь та батьків і опікунів/-ок були проведені тематичні вебінари й поглиблене навчання.
