Пережити панічні атаки, знайти однодумців і виговоритися
Як проєкт психологічної підтримки «ПОРУЧ» допомагає українцям
Можливість обговорити пережите й поділитися переживаннями, розуміння, що робити зі своїми емоціями та почуттями близьких, відчуття захищеності, інструменти, як впоратися зі стресом і повернути контроль над своїми життям, вміння підтримати себе та можливість побути в спільноті людей, які розуміють і підтримують одне одного. Усе це дає учасникам проєкт психологічної підтримки «Поруч».
Проєкт «Поруч» — це відокремлені групи психологічної підтримки для підлітків, батьків і учителів, чиє звичне життя зламала війна. Кваліфіковані психологи готові допомагати українцям, що переживають війну, щоби їхній досвід не залишився непереборною травмою на все життя.
Що кажуть учасники
Часом людей може спиняти й лякати робота в групах, але не варто цього боятися, адже всі люди приходять туди з однаковим запитом — допомогти собі та близьким, мати інструменти, як впоратися зі складною ситуацією. А отже, усі одне одного розуміють. Наприклад, відгук однієї з учасниць такий:
«Я дуже рада, що змогла побути на цих зустрічах. Я мала змогу поділитися своїми думками та відчуттями, знаючи що мене зрозуміють і щось порадять. Коли ми робили одну із вправ, мені це допомогло припинити хвилюватися. На цих зустрічах я згадувала те, що давно забула: що той чи інший спосіб розв’язання проблем є або обов’язково буде!
Я б хотіла, щоби такі зустрічі продовжувалися, бо ще є тисячі людей, яким дійсно потрібна допомога в цей скрутний час. Я навіть встигла знайти собі однодумців і співрозмовників! Дякую за все!».
Про те, як зустріла у групі однодумців, розказує й інша учасниця:
«У мене була стресова ситуація, а проговорити — ні з ким. Мій світ наче перевернувся, дякуючи психологині, яка поспілкувалася зі мною. Також було приємно поговорити з дівчатами з різних куточків України. На зустрічах була дівчинка, з якою я б навіть особисто прокомунікувала за нагоди».
Справді, дієвими поради та підтримка стають тоді, коли учасники працюють у безпечних і щирих обставинах, наче спілкуючись із друзями. Так, дехто з учасників зазначає, що вирішальною на зустрічах була дружня та тепла атмосфера:
«Цей курс дав мені розуміння, що я не наодинці зі своєю проблемою — є люди, які хочуть і можуть мені допомогти: зрозуміти, вислухати, підтримати, дати дієві поради. Я неймовірно вдячна за можливість поділитися своїми переживаннями й одержати допомогу від кваліфікованої людини. Я вдячна за тепло, доброту, дружню атмосферу, щирі усмішки й чистоту намірів».
До того ж ті, хто беруть участь у групах, діляться, що в такий спосіб змогли пережити стресову ситуацію:
«Я змогла виговоритися. Ситуація, яка мене турбувала, тепер просто спогад. Я рада, що могла говорити про те, що відчуваю, і точно знати, що мене підтримають. Я б дуже хотіла зустрітися ще раз, бо вправи допомагають заспокоїтися. А ще на зустрічах — приємні люди».
А в когось нарешті налагодився сон:
«Для мене була корисною участь у програмі, адже мені стало легше справлятися зі стресом. Я стала спокійнішою й почала краще спати».
Для декого з учасників дуже важливою була підтримка:
«Завдяки «ПОРУЧ» я дістала відповіді на запитання, які турбували мене. Зокрема, деякі з них впевнили мене в тому, у якому напрямку рухатися далі. Мені було важливо почути про досвід інших учасників та зрозуміти, що мій досвід також важливий, яким би він не був. Я одержала ту першу психологічну допомогу, яка надала сили емоційно впоратися, одержала підтримку, засоби для підтримки себе та свого стану. Це було дуже цінно для мене».
Важливо, що в межах проєкту працюють професійні психологи з навичками допомоги людям, що пережили війну. Тож техніки, які психологи надали учасникам і навчили правильно користуватися ними, допомагають їм справлятися з негараздами й надалі:
«Я відчула полегшення від того, що можу з кимось поділитися переживаннями. Також тепер я знаю чудові техніки, які допомагають мені боротися зі стресом. Дякую».
«У програмі брала участь моя мама. Опісля вона проводила зі мною різні вправи, а якось, під час панічної атаки, вона допомогла мені заспокоїтися — розповідала про уявне місце, де я можу ховатися, якщо мені страшно. І ми разом із нею дихали. Це дуже допомогло мені».
* Відгуки опубліковано з дозволу учасників і зберігаючи їхню анонімність.