«Все робимо граючись, і діти не лякаються»
В Олександрії за підтримки ЮНІСЕФ облаштували укриття, оснастили його спортивним обладнанням і навчальними матеріалами
- Доступно:
- Українська
- English
У межах спільного проєкту ЮНІСЕФ та Асоціації міст України дитсадок №39 в Олександрії отримав фінансову допомогу для закупівлі необхідних меблів для укриття. Тепер перебування у сховищі під час повітряної тривоги стало більш комфортним як для дітей, так і для вихователів.
«Все робимо у формі гри. Дітки не лякаються, а вже самі слідкують за сигналами повітряної тривоги. Кожен старається якомога швидше одягнутися і спуститися в укриття»
Вона показує сховище із яскравими малюнками на стінах. Раніше тут зберігали овочі. Від початку повномасштабного вторгнення підвальне приміщення використовують як укриття. Для його затишку вихователі самостійно створили малюнки. На одному з них зображено пса Патрона, який нагадує дітям правила безпеки.
«Коли почалися активні бойові дії, а для вимушених переселенців ще не підготували гуртове житло, ми приймали переміщених людей у дитсадку. Тут їх годували, давали прихисток — кожен із працівників закладу допомагав як міг», — згадує пані Інна.
Відновив роботу дитсадок аж у квітні. Спочатку запрацювали дві чергові групи.
«А коли нам надали кошти на переобладнання овочесховища на місце для укриття під час повітряної тривоги, відкрилися п’ять чергових груп», — додає директорка.
Укриття працівники садочка облаштовували власноруч: побілили стіни, відремонтували підлогу, поклали лінолеум, закупили необхідні меблі. ЮНІСЕФ профінансував придбання для закладу 39 стільців, а ще гігієнічних наборів і наборів для раннього розвитку, щоб діти не відчували дискомфорту від перебування в укритті, а гралися, малювали чи ліпили з пластиліну.
Інна Стаднік говорить, що під час перебування в укритті, окрім вихователів, із дітьми займаються логопед та музичний керівник. Для малюків, упевнена вона, надважливі соціалізація та спілкування. Тож ніщо не може замінити перебування в колективі дошкільного освітнього закладу.
«До того ж у нас за планом проводяться розвивальні та виховні заняття, свята, музичні заходи — це все дуже важливо і для підготовки до школи, і просто у такий складний час — як спосіб відволіктися від усіх цих тривог і негараздів, адже діти все відчувають», — переконує педагогиня.
Вихованка дитсадка чотирирічна Злата розповідає, що в укриття вони спускаються, щойно почують сигнал тривоги.
«Граємося тут. Найбільше подобається ліпити з пластиліну», — каже вона.
«Подобається малювати, гратися конструктором. А виходимо звідси, коли закінчується тривога і дають відбій», — додає п’ятирічна Іринка.
Спускатися в укриття дітлахам доводиться часто, іноді по декілька разів на день, тому тут їм має бути максимально зручно. У підвальному приміщенні є санітарна кімната з проточною водою, обігрівач і телевізор. Під час тривалих повітряних тривог малеча харчується у сховищі і навіть спить. Тож нині в дитсадку мріють про ліжка, аби під час денного сну всі дітки могли прилягти.
До повномасштабної війни в цьому закладі дошкільної освіти працювали 13 груп, які відвідували 337 дітей. Нині в садочку 140 вихованців — діти від двох з половиною до шести років.
ЮНІСЕФ та партнери наполегливо працюють над забезпеченням доступу до навчання в Україні.
Повернення дітей до навчання є критично важливим кроком у відновленні нормального життя після року війни та років вимушених перерв, спричинених COVID-19.
З початку війни ЮНІСЕФ забезпечив наборами для дозвілля та раннього розвитку понад 700 000 хлопчиків і дівчаток по всій Україні завдяки фінансовій підтримці Данії, ЄС, Італії, Японії, Українського гуманітарного фонду, Бюро гуманітарної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також гнучкому фінансуванню урядів Данії, Ісландії, Кувейту, Ліхтенштейну, Люксембургу, Сербії та сімейства національних комітетів ЮНІСЕФ.
В Україні ЮНІСЕФ та партнери забезпечили доступ до формальної та неформальної освіти для понад 1,4 мільйона дітей, а також надали майже 300 000 дітей психосоціальну підтримку та навчили їх життєво важливих навичок.
