Вчасно помітити — вчасно підтримати
Історія про те, як своєчасно надана підтримка здатна змінити траєкторію розвитку дитини
- Українська
- English
Ілон — життєрадісний усміхнений хлопчик. Він разом із сестричкою Марією та старшим братом Сергієм зростає у великій люблячій родині. У їхньому домі завжди багато руху, турботи й дитячого сміху.
Та коли хлопчику виповнилося два роки, його мама Аліна почала помічати зміни, які її насторожили.
«Перші сумніви з’явилися ще навесні-влітку минулого року. Я помітила, що, крім вказівного жесту та простих звуків, син перестав вимовляти щось інше. Був період, коли він намагався говорити прості слова — “так”, “ні”, — а потім просто затих», — згадує мати Ілона.
У два роки малюк не вимовляв жодного слова. Єдиний звук — «м-м» — він використовував у різних ситуаціях: коли йому щось не подобалося, коли він когось кликав або щось просив.
Тоді Аліна почала шукати відповіді: консультувалася з різними фахівцями, зокрема з неврологом. Вона тоді ще не знала, що необхідну підтримку можна отримати й у кабінеті педіатра.
Зрештою Аліна записалася на прийом до Юлії Король. Лікарка нещодавно пройшла навчання з використання інструменту моніторингу та підтримки раннього розвитку (GMCD), який упроваджується за участю ЮНІСЕФ та БФ "СпівДія", і запропонувала провести комплексне оцінювання розвитку Ілона.
«Працюючи з інструментом GMCD, ми не поспішаємо з висновками чи діагнозами. Ми визначаємо сфери, які потребують підтримки, і разом із сім’єю шукаємо рішення», — пояснює Юлія Король.
Під час оцінювання лікарка послідовно уточнювала, як дитина рухається, спілкується, грається, реагує на звернення, чи використовує слова, жести й звуки. В результаті було підтверджено затримку експресивного мовлення — і розпочалася спільна робота.
«Наша педіатриня дала дуже конкретні поради. Ми перебрали іграшки вдома — їх виявилося так багато, що син не міг втримувати увагу. Придбали сенсорні килимки та логопедичні картки. До процесу долучилися всі члени родини», — розповідає мама дворічки.
Кожен візит до фахівчині приносив зміни. Уже після п’яти зустрічей Аліна помітила прогрес: син почав вимовляти окремі слова, чіткіше показувати, чого хоче й що йому не подобається. Ілон зацікавився книжками та із задоволенням наслідує звуки тварин.
«Ми зрозуміли, що раніше приділяли замало часу саме спілкуванню. Почали більше уточнювати, перепитувати, давали йому комфортний темп — і це дало результат», — ділиться Аліна.
Ранній вік — період особливої чутливості до підтримки. Навіть незначні зміни в щоденній взаємодії можуть суттєво вплинути на розвиток дитини. Головне — вчасно помітити потребу малюка та підсилити деякі аспекти цього розвитку.
Впровадження інструменту моніторингу та підтримки раннього розвитку (GMCD) ЮНІСЕФ реалізує за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через Німецький банк розвитку (KfW).
Станом на сьогодні 678 лікарів, медичних сестер і медичних братів у Харківській, Чернігівській, Київській, Житомирській, Львівській, Волинській та Закарпатській областях уже пройшли навчання за цією програмою та застосовують інструмент у своїй щоденній практиці.
А це означає, що дедалі більше родин матимуть змогу своєчасно отримати фахову підтримку, чіткі поради щодо розвитку їхньої дитини і впевненість у тому, що не залишаться наодинці зі своїми тривогами.
