«Одягаємо дітей не за розміром і не за сезоном»: як живе родина, яка втратила дім у Бородянці
Після того, як їхній дім був зруйнований обстрілами, Тетяна та її діти насилу зводять кінці з кінцями в Бородянці
- Українська
- English
«Я була на планеті, де йде така сама війна, як у нашій Бородянці», — оповідає п’ятирічна Ліза свої дитячі фантазії, в які, на жаль, також проникла війна. Цю холодну зиму дівчинка зустріла в невеликій літній кухні із розбитим вікном. Квартира, в якій жила родина, нині зруйнована вщент війною.
Трикімнатна квартира сім’ї в Бородянці — селищі неподалік Києва — постраждала від обстрілу в березні 2022 року. Тепер вона непридатна для життя.
«Ці малюнки я робила в садочку, і ми вирішили прикрасити ними мамину кімнату», — показує Ліза на стіни. Дитячі малюнки й посічений уламками диван — все, що залишилося у кімнаті. Через розбиті вибуховою хвилею вікна квартирою гуляє протяг. За десять хвилин Ліза просить вийти з приміщення, бо дівчинці страшно тут бути.
Цю квартиру мама Лізи Тетяна орендувала і збиралася викупити в господарів навесні 2022-го. Планувала жити великою дружньою сім’єю разом зі старшою донькою, її чоловіком та новонародженим онуком.
«Моєму онукові було лише два місяці, коли почалася війна. Ми всі дружно жили разом. У нас усе життя було в Бородянці, а тепер нема нічого. Від Лізиної кімнати лишився один тільки малюнок Рапунцель»
Після влучання в будинок родина виїхала на захід України. Проте на новому місці жінці не вдалося знайти роботу, тож усі повернулися в Бородянку. Літню кухню для тимчасового проживання їм надала односельчанка. Тетяна повернулася в садочок, де працювала до війни. Але нині вся її зарплата йде на те, щоб погасити кредит, узятий на ремонт тепер уже зруйнованої квартири.
«Ми зараз одягаємо і взуваємо дітей не за розміром і не за сезоном. Їмо те, що дають добрі люди. Мені хочеться щасливого майбутнього для своїх дітей. Я не хочу, щоб вони були безхатьками»
Родини з дітьми в Україні відчувають особливу скруту в зимовий період: сотні з них втратили житло та все майно внаслідок бойових дій, тисячі батьків опинилися без роботи і не можуть забезпечити належний рівень життя своїм дітям. Їм бракує навіть базових речей: продуктів, теплого одягу та взуття.
За даними звіту Управління ООН з координації гуманітарних справ, станом на кінець 2022 року невідкладна гуманітарна допомога була необхідна загалом 17,7 мільйона людей, у тому числі 3,4 мільйона дітей, які потребували захисту. У період з 24 лютого 2022 року до 22 січня 2023 року було вбито 438 дітей і 838 поранено. Рік по тому близько 5,4 мільйона осіб залишаються переселенцями по всій Україні. Гуманітарні потреби продовжують зростати, і, за оцінками, 17,6 мільйона людей в Україні, включаючи 4,1 мільйона дітей, потребуватимуть гуманітарної допомоги у 2023 році.
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та партнери постійно працюють над розширенням програм із порятунку життів дітей та їхніх родин в Україні. Понад 280 тисяч дітей вже забезпечені навчальним приладдям, більш як 1,7 мільйона дітей та їхніх родин отримали психічну та психосоціальну підтримку. Майже 4 мільйони людей у найбільш постраждалих регіонах отримали речі першої потреби та медикаменти.
Щоб підтримати вразливих дітей, ЮНІСЕФ і далі забезпечує сімʼї необхідними товарами, послугами та надає грошову допомогу. Школи забезпечені системами опалення й паливом, у лікарнях з'являються нові генератори й теплові помпи, а 50 тисяч дітей-переселенців отримують комплекти одягу. Така підтримка надається через різні засоби реагування та платформи.