«Грудне молоко — найкраще, що може дати мама дитині під час війни»

Піврічний малюк Єгор щоразу під час грудного годування бере маленькими пальчиками руку своєї матусі Жені й не відпускає її, доки не поїсть. А після годування мама та немовля ще кілька хвилин просто усміхаються одне одному.

«Мені здається, грудне вигодовування — це не тільки про їжу, це ще і про якийсь космічний зв'язок між мамою та дитиною», — розповідає 29-річна Євгенія, тримаючи на руках свого блакитноокого сина.

Від початку війни в Україні ритуал грудного вигодовування набув для сім'ї особливого значення. Годування стало запорукою виживання та безпеки для малюка, який разом із мамою опинився в умовах обстрілів, евакуації, без доступу до стерильного посуду та гарячої води.

«У воєнний час грудне молоко для мене — це впевненість у тому, що завтра мені буде чим нагодувати свою дитину», — говорить молода мама, яка зараз переживає один із найщасливіших, але водночас і найскладніших періодів у своєму житті.

 В дорозі, в полі та у притулку

На початку цього року вагітна Євгенія разом із чоловіком радісно готувалися до появи дитини — облаштовували будинок у Маріуполі, купували дитячі речі, обирали коляску та манеж. Але коли 24 лютого в Маріуполі прогриміли вибухи, Жені довелося вмістити все життя сім'ї в одну невелику валізу та сумку для малюка.

«Ми розуміли, що на Донеччині сто відсотків більше не буде безпечно і що нам потрібно виїжджати якомога швидше. Багажник у нашій машині дуже маленький, і вийшло взяти тільки найнеобхідніше», — жінка згадує, як поспіхом залишала дім, не знаючи, чи повернеться вона колись до міста, де народився і провів перший місяць свого життя її син.

Перша подорож у житті Єгорки стала евакуаційною. Понад сім годин сім'я діставалася Дніпра, часу на зупинки на відпочинок у дорозі не було. І тоді Женя вперше зрозуміла, наскільки важливо, що вона має змогу годувати сина грудним молоком.

«Дитині був лише місяць. І лише завдяки грудному вигодовуванню наша подорож пройшла максимально вдало. Мені важко уявити, як би ми пережили дорогу із сумішшю. Тому що для цього, крім самої суміші, потрібна вода відповідної температури, а також треба стерилізувати пляшечки. А все це забезпечити в польових умовах — посеред траси у воєнний час — просто неможливо», — згадує вона.

Перші місяці війни сім'я прожила у знайомих у Дніпрі, часто прокидаючись уночі від повітряних тривог, а часом і обстрілів. У такі моменти Женя насамперед укутувала малюка у плед і спускалася з ним у підвал. У підвалі, де немає умов для стерилізації пляшечок і підігріву води, грудне молоко також рятувало молоду маму.

«Коли я тримала його на руках під час обстрілів, звичайно, було страшно. Та передусім я думала про те, що буде з малюком. І тішилася, що я маю можливість його хоча б нагодувати», — додає Женя.

Емоційно стабільна мама, увага та грудне молоко

Євгенія зізнається, що зникнення молока було одним із найбільших страхів для неї в перші місяці війни.

Коли в неї поменшало молока через хворобу, недосипання, високу температуру й тривогу, молода мама почала читати матеріали з цієї теми на ресурсах Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). «Я виконувала рекомендації, які допомагають у таких випадках: частіше прикладала малюка до грудей, більше пила рідини. І, звісно, ​​намагалася стабілізувати свій емоційний стан», — розповідає вона.

Починаючи з березня 2022 року Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) проводить інформаційну кампанію щодо підтримки грудного вигодовування. Відтоді же більше мільйона матерів отримали інформацію про правильну підготовку та налагодження грудного вигодовування. Спільно з партнерами було створено відеокурс із питань підготовки матері до грудного вигодовування від А до Я, який буде поширений у всіх медичних закладах України, що взаємодіють із вагітними жінками та породіллями. До Всесвітнього тижня грудного вигодовування 1–7 серпня «Крок назустріч грудному вигодовуванню. Навчайся та підтримуй» офіс ЮНІСЕФ в Україні разом із ГО «Молочні ріки» підготували серію лекцій, консультацій та занять, які впродовж тижня будуть проходити на локаціях «Спільно» в Ірпені, Львові та Черкасах.

Женя згадує, що під час сильних обстрілів Маріуполя вона весь час читала новини про ситуацію в рідному регіоні, переживала про близьких, які там залишилися, і їй не хотілося навіть їсти чи пити.

«У якийсь момент я зрозуміла, що потрібно взяти себе в руки, тому що найкраще, що я можу дати своєму малюку під час війни, — це емоційно стабільна мама, увага та грудне молоко», — запевняє Женя, додаючи, що врешті їй вдалося налагодити лактацію.

Нині родина переїхала до Києва. Вони мешкають у квартирі, де видно сліди ракетного удару. І Женя все ще прокидається вночі не лише від плачу малюка, а й від звуків повітряної тривоги. При цьому молода мама сподівається на мирне майбутнє для Єгора і намагається забезпечити своєму малюкові безпеку, комфорт та здорове харчування.

«Найбільша моя радість сьогодні — моя дитина. Коли він усміхається, коли я бачу, як він росте й розвивається, моє материнське серце тане і я забуваю про все, навіть про війну», — говорить Женя, ніжно дивлячись на сина.

За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), існують прогнози, що розширення конфлікту поглибить і збільшить гуманітарні потреби мільйонів українців. Біженці, сім’ї, переміщені в межах України, а також ті, хто постраждав від війни за місцем свого проживання, ймовірно, перебувають у надзвичайно складній ситуації, що супроводжується високим рівнем стресу та невизначеності, дефіцитом їжі, антисанітарією, ризиком інфекційних захворювань та значними загрозами безпеці.

Під час усіх надзвичайних ситуацій найвищий ризик захворіти та загинути мають наймолодші діти. Особливо вразливі немовлята, які не перебувають на грудному вигодовуванні, оскільки порушується нормальне середовище для доступу до дитячих сумішей та їх приготування з дотриманням гігієнічних норм. Ця проблема дуже актуальна для України, де рівень виключного грудного вигодовування низький, а високий відсоток немовлят частково або повністю залежать від дитячих сумішей. 

Саме тому Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) закликає усіх, хто бере участьу реагуванні на кризу через військовий конфлікт в Україні, захищати, заохочувати та підтримувати вигодовування та догляд за немовлятами та особами, що їх доглядають. Це має вирішальне значення для підтримання виживання, росту та розвитку дитини, а також для запобігання недоїданню, хворобам і смерті.