Право дітей в Україні на освіту п’ятий рік поспіль знаходиться під загрозою

СУМИ, 15 вересня 2026 року — «Майже через п’ять років від початку війни в Україні право дітей на освіту залишається під загрозою, а наслідки цього визначатимуть долю цілого покоління.

Лише за перші 15 днів нового навчального року по всій країні пролунало понад 1 000 сигналів повітряної тривоги. Це найвищий показник за цей період за останні п’ять років і майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Це понад 100 сигналів повітряної тривоги щодня — щонайменше чотири щогодини. Сумщина, звідки я сьогодні до вас звертаюся, цього року увійшла до трійки регіонів, які зазнали найбільше атак, разом із Миколаївщиною та Одещиною. Але найгостріше ці сирени відчувають діти.

Зараз я перебуваю в одному з 22 підземних укриттів, які ЮНІСЕФ допоміг облаштувати, щоб діти, які живуть поблизу лінії фронту, могли навчатися. Це укриття може одночасно прийняти до 300 дітей. Тут, на Сумщині, фактично кожен другий освітній заклад був пошкоджений або зруйнований через війну. Болісно бачити, як місця, що мали бути простором для безпечного навчання, перетворюються на руїни.

По всій країні ситуація не менш складна. За оцінками уряду, лише з січня по серпень цього року було пошкоджено ще сотні закладів освіти. Загалом від початку війни в Україні пошкоджено або зруйновано понад 4 200 освітніх закладів. Для дітей навчання у школі, яке мало б бути звичною частиною їхнього життя, знову і знову переривається через війну, створюючи замкнене коло травми.

Наслідки для дітей — це не лише зруйновані стіни, психологічні травми та постійні сигнали повітряної тривоги.

Результати останнього дослідження PISA Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), оприлюднені минулого тижня, показують: значна частина 15-річних учнів в Україні, які взяли участь у тестуванні, ще не досягли базового рівня знань і навичок, необхідного для подальшого навчання. Багато з них провели останні п’ять років шкільного навчання в умовах війни. Це обмежує їхні можливості для продовження освіти, здобуття кваліфікованої роботи та повноцінної участі в житті суспільства в дорослому віці.

Близько третини учасників не досягли базового рівня з природничих наук, а приблизно половина — з математики та читання. Якщо порівняти ці результати із середніми показниками країн ОЕСР, це відповідає відставанню приблизно на два роки навчання з читання та на півтора року з математики й природничих наук.

56 відсотків учасників не досягли базового рівня принаймні з одного з трьох предметів — математики, читання або природничих наук. Майже троє з десяти (29 відсотків) не досягли базового рівня з жодного з цих предметів.

За даними директорів шкіл, 61 відсоток українських учнів навчаються в школах, де бракує навчальних матеріалів та обладнання, а 54 відсотки — у школах із недостатньою кількістю цифрових ресурсів. Через безпекові обмеження ці дані охоплюють лише 17 регіонів України. Тож можна припустити, що школи, розташовані ближче до лінії фронту, мають ще менше ресурсів.

Попри війну, Україна продемонструвала неймовірну стійкість у збереженні освітньої системи, що підтверджується стабільністю результатів у період з 2022 до 2025 року. Однак, як ми неодноразово наголошували, дітям в Україні потрібен мир, щоб повноцінно навчатися.

Після майже п’яти років війни школа залишається одним із небагатьох місць, де дитина може відчути хоча б якусь нормальність — бути поруч із друзями та вчителями, мати звичний розпорядок дня, почуватися в безпеці. Це важливо, адже ця війна має величезний психологічний вплив на дітей.

Учора дев’ятирічна Сабріна розповіла мені, як сильно вона сумувала за можливістю бути разом зі своїми однокласниками, попри небезпеки над землею.

"Так добре знову бути разом і не навчатися онлайн. Я лише сумую за нашими звичайними прогулянками та іграми на вулиці, але зараз це надто небезпечно, тому ми весь день залишаємося всередині", — пояснила вона, і все одно розповідала про це як про добру новину.

Такі діти, як Сабріна, роками прокидаються від вибухів, біжать до укриттів, змушені залишати свої домівки, розлучаються з друзями та не знають, коли станеться наступна атака. Ми бачимо, як дітям важко спати, концентруватися та контролювати свої емоції. Дитина не може просто залишити цей страх за дверима класу.

Сигнал повітряної тривоги означає, що урок математики переривається посередині. Діти залишають свої парти й переходять до укриття. Чекають на відбій. Повертаються. Знову намагаються зосередитися — і знову лунає сирена. Варто повторити: діти та батьки роблять усе можливе, щоб навчатися. Але вплив війни є очевидним і відчутним.

Попри все — і завдяки стійкості батьків, уряду та гуманітарних партнерів — цього вересня до навчання повернулися майже 4,2 мільйона дітей, зокрема понад 712 000 дошкільнят. До своїх класів також повернулися понад 366 000 учителів.

Значна кількість дітей продовжує навчатися у змішаному або повністю дистанційному форматі, оскільки ситуація з безпекою постійно змінюється, а атаки стають частішими та поширюються на нові території. Майже половина дітей дошкільного віку не мають доступу до регулярної дошкільної освіти та догляду, втрачаючи можливості розвивати базові навички, необхідні для подальшого навчання.

А тепер наближається ще одна загроза — зима. Атаки на інфраструктуру призведуть до перебоїв з електро- та теплопостачанням. Минулої зими майже два мільйони дітей постраждали від надзвичайно складних зимових умов, залишившись без тепла, електрики та води. Відключення електроенергії також переривали онлайн-навчання, причому найбільше від цього потерпали прифронтові регіони, такі як Сумщина.

Зимова програма реагування ЮНІСЕФ на 2026–2027 роки має на меті охопити 3 мільйони людей, зокрема 540 000 дітей. Вона передбачає ремонт систем опалення та забезпечення шкіл резервними джерелами енергії. Це допоможе 375 000 учнів продовжувати очне навчання протягом зими. Разом із партнерами ми також відновлюємо шкільні укриття, ремонтуємо освітні заклади, пошкоджені внаслідок атак, підтримуємо надолуження освітніх втрат та надаємо послуги з охорони психічного здоров’я і психосоціальної підтримки.

Ми робимо все можливе, щоб діти могли продовжувати навчатися. Але жодна допомога не здатна захистити освіту дітей від наслідків тривалих атак».

#####

Примітка для редакторів:

Програма міжнародного оцінювання учнів (PISA) ОЕСР оцінює знання, навички та ставлення 15-річних учнів. Україна вперше взяла участь у PISA у 2018 році.

У дослідженні PISA 2025 року взяли участь учасники з 17 адміністративних територій України. Десять територій не були охоплені дослідженням: Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Сумська області, Автономна Республіка Крим та місто Севастополь.

Детальніше про результати PISA для України