Як українська підлітка будує своє майбутнє в Польщі
У 18 років Віталіна адаптується до життя в новій країні, зберігаючи зв’язок з домом і проторюючи власний шлях
Коли взимку 2022 року відбулася ескалації війни в Україні, Віталіна разом із батьками залишила свій дім під Києвом і переїхала до Кракова, Польща. Для 15-річної дівчини саме освіта стала опорою та джерелом стабільності.
Після вступу до підготовчого класу для іноземних учнів Віталіна отримала можливість вивчати польську мову та адаптуватися до нового шкільного середовища. Водночас вона продовжувала навчання за українською програмою онлайн, завершивши два роки старшої школи всього за один навчальний рік та отримавши атестат.
Ця наполегливість принесла результати. Уже в 16 років Віталіну зарахували до Ягеллонського університету — одного з найпрестижніших університетів Польщі, де вона стала наймолодшою студенткою у своїй групі. Вона обрала спеціальність «політологія», надихнувшись тим, як участь її батька в житті громади позитивно впливала на людей навколо.
Спочатку їй було складно через мовний бар’єр і різницю у віці. «Я дуже відповідальна, і коли почала вчитися в університеті, мені хотілося одразу бути на одному рівні з польськими студентами, — каже дівчина. — Але згодом я зрозуміла, що достатньо добре засвоювати матеріал і впевнено почуватися на заняттях. Нарешті я навчилася отримувати задоволення від навчання».
Тепер Віталіна прагне отримати перший професійний досвід. Вона активно шукає стажування, що стане її першим кроком на ринку праці.
З цією метою Віталіна нещодавно долучилася до циклу тренінгів «Молодь на ринку праці» у Spilno Hub у Кракові — безпечному просторі для дітей та молоді й громадському центрі, створеному за підтримки ЮНІСЕФ, який допомагає сім’ям біженців інтегруватися в польське суспільство.
Аґнєшка Поспішиль, співробітниця Spilno Hub у Кракові, розповідає, що ідея тренінгів виникла під час розмов із молоддю, яка відвідує заходи в центрі:
«Це складно — ти вперше в житті шукаєш роботу у країні, яку ще не знаєш, мовою, яка не є твоєю рідною. Багато хто стикається з нечесними пропозиціями, наприклад, неоплачуваними стажуваннями. Тож ми побачили, що є справжня потреба в підтримці та зміцненні впевненості».
Щоб відповісти на ці потреби, команда підготувала практичні, прикладні заняття, під час яких учасники працювали над конкретними інструментами для пошуку роботи — такими як резюме та профілі в LinkedIn.
«Ми хотіли, щоб ці навички були корисними й після завершення тренінгів», — пояснює Аґнєшка.
Віталіна підтверджує, що так і було. Під час занять вона пройшла тест, який допоміг визначити її сильні сторони та шляхи їх розвитку. Вона також отримала консультації кар’єрної радниці.
Учасники зустрічалися й з іншими мігрантами, яким вдалося побудувати кар’єру в Польщі, зокрема з жінкою з досвідом біженства, яка відкрила перукарський салон у Кракові та створила робочі місця для інших. Під час розмов вони дізнавалися про можливості відкрити власну справу, як підтвердити свій диплом та професійні кваліфікації та знайти роботу за фахом у новій країні.
Для Віталіни найкориснішою виявилася сесія з фінансової грамотності, яку вона вважає основою самостійності.
«Це була не просто годинна лекція, а справжня дискусія, — каже вона. — Тренер розповів нам про метод "50-30-20", принцип особистого бюджетування: 50% доходу — на необхідні витрати, 30% — на відпочинок і 20% — на заощадження або інвестиції. Він також пояснив, чому цей метод не завжди працює однаково для всіх і що фінансове планування має бути індивідуальним. Я дійсно старалася запам’ятати цю інформацію й обов’язково застосовуватиму ці знання в майбутньому».
Перебуваючи в іншій країні, дівчина не лише здобула нові навички в Spilno Hub, а й віднайшла там відчуття приналежності — підтримку, яка допомагає їй не втрачати зв’язок з домівкою. Її мама Світлана зізнається, що життя далеко від України досі дається її доньці нелегко.
«Віталіна дуже любить Україну. Під час масованих обстрілів Києва, які часто стаються вночі, вона не спить та стежить за новинами. Моя сестра з чоловіком та племінницею все ще в Києві. Сестра працює педіатром. Мама мого чоловіка також живе під Києвом, вона вчителька. Тож щоранку ми спершу вмикаємо новини, — каже вона. — Це дуже страшно, дуже боляче».
Світлана додає, що донька зараз стоїть на роздоріжжі: не маючи можливості повернутися додому через війну, вона все одно рішуче рухається вперед та приймає рішення, що стосуються її майбутнього. Поки що Віталіна планує залишатися в Польщі, принаймні до завершення навчання.
Віталіна вже думає про подальшу освіту — магістратуру. Зараз вона хоче розширити коло своїх академічних інтересів, можливо, на сферу публічного управління чи журналістики, одночасно залишаючись у межах політології, але відкриваючи нові можливості.
Щоб підтримати таких молодих людей, як Віталіна, ЮНІСЕФ запровадив ініціативу Pathways, яка допомагає молоді здобути необхідні навички та знання для побудови власного майбутнього. Незалежно від того, чи вони залишаться в Польщі, чи повернуться в Україну, Pathways допомагає їм підготуватися до працевлаштування і самостійного життя завдяки формальній освіті та можливості розвитку навичок, відповідних до їхніх потреб і інтересів. Ініціатива допомагає тисячам молодих біженців по всій Польщі відкривати свої сильні сторони та планувати наступні кроки — перетворюючи труднощі на можливості.
Ініціатива Pathways реалізується за щедрої підтримки Бюро з питань населення, біженців та міграції Державного департаменту США (PRM).
