Якою є роль молоді та дітей у боротьбі за зміну клімату?

15 червня 2021 відбувся Екологічний Форум ООН, в рамках якого представники влади, громадянського суспільства України та міжнародні партнери обговорювали найгостріші екологічні виклики для України й те, як реагувати на них, використовуючи найкращі світові практики. 

У боротьбі з кліматичними змінами сьогодні та в майбутньому ключову роль має молодь, тому одна із панельних дискусій була присвячена екоактивізму та залученню молоді.

Для молодих людей є прикладом Ґрета Тунберг, яка заснувала глобальний кліматичний рух Fridays For Future та надихає молодь говорити про цю проблему голосно та впевнено. Для молоді в Україні питання безпечного “зеленого” майбутнього також є актуальним. За даними опитування U-Report 87,6 % молодих людей вказали, що для них важливо жити в зеленій економіці, а 86 % вважають, що уряд робить недостатньо, щоб створити таку економіку. 

>>Переглянути відеозапис панельної дискусії

Як ми можемо підтримати молодь у боротьбі з кліматичними змінами? Ось що про це казали спікери форуму.

Лотта Сільвандер, голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні:

На дітей і молодь наслідки кліматичних змін впливають найбільше. Ґрета Тунберг відкрила двері для молодих людей, і тепер до них почали дослухатися. ЮНІСЕФ підтримує програму UPSHIFT, яка показує, що багато хто хоче зробити користь саме для навколишнього середовища, – отже, молоді люди хочуть долучитися до екологічного руху. Якщо вони вимагатимуть уваги, то ситуацію можна буде змінити. 

Порада молоді: вивчати, як кліматичні зміни впливають на життя, вимагати надійної інформації,  не боятися висловлювати свої занепокоєння, брати активну участь у прийнятті рішень, бути відповідальними, ставати частиною процесу прийняття рішень.

Ольга Бойко, експертка з кліматичного мережування громадської організації “Екодія”:

Ми живемо у двох паралельних світах: у тому, в якому ми живемо зараз, і в тому, що залежить від наших рішень. Ми ввійшли в ту фазу, коли людство впливає на планету, а не просто використовує ресурси. Рішення, які ми ухвалюємо сьогодні, матимуть довгостроковий вплив, і саме тому в ці процеси важливо включати молодь.  

За дослідженнями U-Report 94% молоді хотіли б долучатися до обговорень, пов’язаних зі зміною клімату, а 84% зазначили, що Україна має скорочувати викиди парникових газів. Для зацікавленості молоді потрібно долати упередження, що молодь не знає, про що говорить, говорити про право на чисте довкілля, створювати платформи для консультацій з молоддю при Міністерстві довкілля, проводити міжнародні події із залученням молоді.

Артур Саркісян, кліматичний активіст:

Варто зруйнувати стереотип, що всі екоактивісти хочуть змінити світ. Є різні мотивації. Це нормально —  не мати мотивацію врятувати відразу весь світ, коли ти долучаєшся до кліматичного руху. Молодіжний кліматичний рух —  неформальний і це його перевага. Сильне ком’юніті створює атмосферу, яка мотивує продовжувати навіть тоді, коли не бачиш швидких результатів. COVID-19 змусив шукати нові форми актуалізації і молодіжний рух може експериментувати з новими формами й темами.

Ольга Чернявська, керівниця освітніх проєктів громадської організації “Україна БЕЗ сміття”:

Молодь хоче змін, але потрібно визначити ключову проблему на місці та створювати можливості для втілення проєктів та ідей — давати гранти, такі як UPSHIFT. Потрібно шукати допомогу у місцевої влади, писати про свої проєкти. Молодь подорожує і натхненно хоче робити зміни, використовуючи міжнародний досвід.

Анна Крупник, представниця європейської молодіжної групи в Міжнародному союзі електрозв’язку, ООН:

Інформаційні технології теж можуть зробити внесок в боротьбу. Молоді потрібно змінити свою споживацьку поведінку, щоб знизити негативний вплив технологій.

Практичні рекомендації: створювати власні інформаційні кампанії про те, як впливають технології на навколишнє середовище, підтримувати стартапи, ставити гаджети на енергоощадний режим, зменшувати екранний час, не купляти нові моделі гаджетів, адже потрібно утилізувати старі.