Барнахус: як працює безпечний простір для дітей, які пережили насильство
Команда фахівців, серед яких психологи, соціальні працівники та лікарі, допомагає дітям відновитися
- Доступно:
- Українська
- English
Розмальовки, іграшки та обладнання для відеозв’язку — такий вигляд має кімната у Барнахусі — центрі для безпечного допиту дітей. Це простір для роботи з дітьми, які пережили або стали свідками насильства, створений на Вінниччині. Важливо, що психолог тут — посередник у комунікації між слідчим і дитиною, що дає змогу уникнути повторної травматизації дитини, врахувати її психологічний стан і рівень травматизації, потреби та наслідки процедури. Мережа барнахусів розвивається в Україні за підтримки ЮНІСЕФ.
У Барнахусі з дитиною працює мультидисциплінарна команда у складі психологів, соціальних працівників та за потреби медиків, які співпрацюють із органами слідства.
Фахівці проводять допити дітей у такий спосіб, щоб не травмувати їх повторно та водночас юридично правильно зібрати необхідні докази. Нині, зокрема, допитують неповнолітніх, які стали свідками воєнних злочинів, як-от обстріли цивільної інфраструктури.
«Ми в команді з представниками прокуратури складаємо перелік запитань, які були б комфортні і зрозумілі для дитини будь-якого віку. Вона може відповідь намалювати, показати у грі, на ляльках або розказати в будь-якій комфортній для себе формі. І наша команда зробить так, щоб ці свідчення відповідали юридичним вимогам».
Опісля підготовки запитань із дітьми працює соціальний працівник. Вероніка — соціальна працівниця Барнахуса. Саме вона — та людина, з якою дитина контактує перед слідчими діями.
«Як соціальний працівник я зустрічаю дитину, проводжу їй невеличку екскурсію для того, щоб вона максимально відволіклася від своєї проблеми, створюю комфортні умови для неї перед зустріччю із психологом», — розповідає Вероніка.
Іноді під час знайомства фахівчиня пропонує дітям помалювати чи подивитися мультик, аби розслабитися.
Під час допиту дитина бачить і чує лише психолога, який перебуває з нею в кімнаті. А її відповіді передаються в залу судового засідання за допомогою відеозв’язку.
«Діти травмовані. Вони переживають ці події дуже чуттєво, потребують реабілітації та психологічного супроводу. Що старша дитина, то складніше вона переживає травматичні події. Тому на початку треба стабілізувати її стан. Для цього є низка технік: «заземлення», дихальні вправи. Ці методики працюють і подобаються дітям».
Окрім цього, психологиня Лариса оцінює психологічний стан дитини та її спроможність брати участь у судовому засіданні. Нині фахівчиня супроводжує допити дітей, які стали свідками ракетного обстрілу центру Вінниці влітку.
Водночас соціальна працівниця Вероніка зізнається, що в Барнахусі загалом не буває легких випадків. Усі діти потребують особливої уваги, уважного ставлення, розуміння та уваги.
«Діти — це наше майбутнє. І хто, як не ми, їх підтримає? Кожен випадок по-своєму важкий, і не можна сказати, що є легші випадки, а є важчі. Адже кожна дитина — індивідуальна. І щоразу ти переймаєшся цією історією».
Окрім допомоги неповнолітнім, які пережили або стали свідками насильства, центр надає психологічну підтримку окремо від процесуальних дій.
Загалом за останніх три місяці фахівці Барнахусу на Вінниччині провели вісім допитів неповнолітніх. Кожна історія — складна, а тому потребує багато терпіння і моральних сил. Тож, аби запобігати вигоранню фахівців, ЮНІСЕФ надає їм консультації із професійних питань, а також допомагає запровадити практику супервізій — психологічної підтримки з боку колег, обговорення кейсів, емоційного розвантаження.
Крім барнахусу у Вінницькій області, такі центри вже створені в Миколаєві та Тернополі. До відкриття готуються центри в Києві та Чернівцях. Незабаром відкриють свої двері барнахуси в Одесі, Житомирі та Кропивницькому.
Важливо, щоб безпечних просторів для дітей, які пережили або стали свідками насильства, ставало дедалі більше. Адже лише в такий спосіб, залучаючи команду кваліфікованих спеціалістів, можна не травмувати дітей, достукатися до них, зрозуміти, що сталося, надати допомогу та безпечно використати надані свідчення для розслідування.
