Забезпечення дружньої та доступної системи правосуддя для дітей-біженців у Польщі
ЮНІСЕФ та фахівці об’єднують зусилля.
Унаслідок війни в Україні сотні тисяч людей прибули до Польщі у пошуку захисту та підтримки. Цим людям терміново було необхідно забезпечити базові потреби – житло, доступ до медичної допомоги, соціальних послуг, а також психологічну підтримку.
Ізабела Гарасимович-Піляж – психологиня, психотерапевтка та судова експертка з Ряшева, міста поблизу українського кордону, – донині пам’ятає 4 березня 2022 року: саме в той день вона прихистила у своєму домі дві українські родини. Вражена кризою та її впливом на людей, Ізабела також волонтерила на прикордонному пункті в Корчовій, де зблизька бачила страх і водночас силу дітей-біженців та їхніх родин.
«Потреба не має паспорту», – каже вона, підкреслюючи, що кожна дитина заслуговує на захист, незалежно від країни походження.
З часом потреби людей, які прибули до Польщі, змінилися. Біженці можуть взаємодіяти з польською правовою та судовою системою з різних причин: це може прибуття дитини без супроводу або такої, що була розлучена з родиною, через загрозу безпеці дитини в місці проживання, яка потребує влаштування в альтернативну форму догляду; або якщо дитина стала жертвою злочину чи перебуває в конфлікті з законом.
Підтримка біженців, зокрема дітей і родин, що взаємодіяли з системою правосуддя, означає побудову інклюзивної системи, яка здатна відповісти на їхні потреби та забезпечити реалізацію їхніх прав у сімейних, кримінальних або справах, що стосуються неповнолітніх.
Ізабела, маючи понад 20 років досвіду, зокрема працюючи в Великій Британії, де вона вивчала системні рішення для жертв сексуального насильства, наголошує на важливості створення систем, приязних дітям. Проте вона визнає, що навіть з її знаннями та досвідом це завдання залишається складним. «Добробут дитини залежить від нашої здатності бачити в ній людину, а не лише юридичний випадок», – каже вона.
Будувати мости та трансформувати систему правосуддя в інтересах дитини
ЮНІСЕФ розробляє новий підхід до трансформації системи правосуддя, аби вона краще розуміла потреби дітей-біженців і могла ефективно на них відповідати. Ольга Троха, спеціалістка з питань захисту дітей в Офісі ЮНІСЕФ з питань реагування на потреби біженців в Польщі, наголошує на унікальних викликах, які переживають діти-біженці, та необхідності адаптації системи правосуддя до їхніх обставин. «Ці діти походять з зовсім інших середовищ і можуть мати обави, пов’язані з взаємодією з системою правосуддя у своїх країнах. Крім того, часто вони не розуміють мови чи правил функціонування нової системи. Тому критично важливо будувати довіру та доступно пояснювати їм, що відбувається», – пояснює вона.
«Права мають бути не лише словами на папері – вони мають відображатися у реальних, конкретних змінах», – додає спеціалістка.
З 2023 року Офіс ЮНІСЕФ з питань реагування на потреби біженців в Польщі у партнерстві з Міністерством юстиції підтримує міжсекторальні тренінги для працівників системи правосуддя по всій країні. Це партнерство фокусується на розвитку професійних навичок усіх представників судової системи, а також на розуміні потреб осіб з досвідом біженства, зокрема дітей.
Воно також створює простір для співпраці між суддями, прокурорами, представниками судової системи та експертами. Ізабела зазначає, що діяльність ЮНІСЕФ стала ключовою в побудові діалогу між психологією та правом – двома галузями, які часто діють окремо. «ЮНІСЕФ збудував міст між цими світами, – каже вона, – дозволяючи нам вчитися одне в одного та разом шукати рішення, які зроблять систему правосуддя більш приязною до дітей під час судових процедур. Йдеться про те, щоб дитина завжди була на першому місці», – підкреслює Ізабела, вказуючи на потреби у подальшій співпраці.
Цю думку поділяє і прокурорка з 20-річним досвідом Дорота Комотайтіс. Вона зазначає, що тренінги ЮНІСЕФ для польських юристів стали для неї трансформуючим досвідом. «До цього часу інспектори пробації, прокурори та судді рідко мали можливість співпрацювати напряму. Завдяки цим тренінгам ЮНІСЕФ створив платформу, яка дає можливість ділитися досвідом та розширювати горизонти. Такий міждисциплінарний підхід критично важливий під час реагування на складні потреби дітей, особливо з досвідом біженства», – зауважує вона.
Система правосуддя, приязна до дитини, – це така, що є доступною, адаптованою до віку, швидкою та зосередженою на правах і потребах дитини. Це включає мову, зрозумілу дітям, комфортне середовище, присутність підтримуючих дорослих, а також пристосованість до потреб дітей з інвалідністю, з маргіналізованих груп чи у складних життєвих обставинах.
«Приязна до дітей система правосуддя вимагає від нас вміння подивитися на справу очима дитини», – наголошує Дорота. На практиці це означає, що справи мають розглядатися навченими фахівцями, які вміють спілкуватися з дітьми з урахуванням їхнього віку, походження чи особливих потреб.
Процедури, приязні до дитини, дозволяють дітям брати участь та висловлювати свою думку, але водночас уникати повторної травматизації – наприклад, проводячи опитування в безпечному й підтримуючому середовищі. Для Ізабели Гарасимович-Піляж справжньою нагородою є невеликі перемоги: дитина, яка відчула, що її почули; родина, яка отримала надію; чи колежанка чи колега, який відкрив для себе новий спосіб надавати допомогу. «Я не маю амбіцій змінити світ, – каже вона скромно, – але кожне «дякую, це спрацювало» – це крок у правильному напрямку».
Стійкі зміни для дітей-біженців
Завдяки співпраці з Міністерством юстиції, Національною школою судочинства та прокуратури й Інститутом судових експертиз ЮНІСЕФ заклав основи для довготривалих системних змін. З 2023 року понад 6500 суддів, прокурорів, кураторів і юристів пройшли навчання.
Програма тренінгів ЮНІСЕФ у Польщі триватиме й в 2025 році, даючи новим фахівцям знання та компетенції для ведення чутливих справ із необхідною турботою та професіоналізмом.
«Ми не можемо дозволити, щоб діти загубилися серед параграфів», – підсумовує Ізабела. Її слова перегукуються з Доротиним баченням системи правосуддя, яка не лише здійснює правосуддя, а й зцілює.
