Як зберегти природу для дітей

За статистикою, кожен українець продукує близько 300 кг побутових відходів на рік. Чи багато це? У масштабах країни виходить майже 10 мільйонів тонн — це понад мільйон повних сміттєвозів. 

Через великі обсяги сміття звалища з кожним роком розростаються. Вони займають території, які можна було б використовувати для життя, відпочинку або вирощування рослин. А також забруднюють довкілля та виділяють парниковий газ, що провокує зміну клімату. 

Екологічні зміни вже впливають на наше життя і впливатимуть на майбутнє дітей. Щоб зменшити ці наслідки, діяти мають усі: держави, компанії, громади й окремі люди. А щоденні звички вдома — один із кроків, який підсилює ці спільні зміни. Почати можна з простого:

• купувати менше одноразових пакетів і посуду; 
• обирати товари без зайвого паковання; 
• віддавати речі на повторне використання або туди, де їх можуть переробити. 

Прості дії допомагають зменшити кількість відходів і водночас приносять користь родині. Вони дають змогу заощадити сімейні кошти та розвивати важливі побутові навички у дітей. Адже найкращий спосіб виховання — це особистий приклад батьків.  

Відмовитися, зменшити, переробити — три принципи відповідального поводження з відходами

Практика поводження з відходами показує: передусім варто запобігати утворенню сміття (Refuse), далі — зменшувати його кількість (Reduce), а якщо відходи вже з’явилися — подбати, щоб їх можна було переробити (Recycle). Це підхід, коли про відходи думають ще до того, як вони з’являться.

Щоб застосувати ці три принципи на практиці, достатньо почати з базових побутових звичок.

Запобігайте появі нового сміття ще в момент вибору 

Знайдіть найближчий пункт приймання відходів на переробку.

З'ясуйте, де можна здати вторсировину на переробку у вашому населеному пункті чи громаді. А також уточніть, які саме відходи там приймають: ПЕТ-пластик, алюмінієві бляшанки, скло, папір та картон, метал та електроніку. Найпростіше знайти такі пункти прийому на онлайн-мапах або звернутися до місцевої влади або комунальних служб. 

Сортуйте базове: змішані, небезпечні відходи та сировина.  

Створіть просту, але ефективну систему сортування вдома. Зазвичай для цього достатньо трьох контейнерів:

• Суха ресурсоцінна сировина. Це чистий папір та картон, алюмінієві бляшанки, ПЕТ-пластик без залишків їжі, метал, скло — те, що можна переробити і використати знову. У деяких пунктах прийому за сировину можуть заплатити невелику суму.
• Небезпечні побутові відходи. До них належать батарейки, ртутні термометри, лампи та певні електронні пристрої. Їх збирають в окремих пунктах, щоб утилізувати без шкоди для довкілля. Викидати ці предмети з побутовим сміттям заборонено!
• Змішані відходи. Це все, що наразі не переробляється у вашій громаді — забруднене їжею паперове паковання, чеки, одноразовий посуд із полістиролу, кераміка, тетрапаки та інші змішані матеріали.

Якщо збирати органічні відходи окремо, вони теж можуть перетворитися на корисний ресурс — компост. Для цього придатні залишки плодів і рослин, кавова гуща та чай, дрібні гілочки і шкаралупа яєць. Компост можна використовувати як добриво в саду, на городі або для кімнатних рослин.

Пам'ятайте: 

навіть недосконале сортування краще, ніж його відсутність.

Навчайте дітей відповідальному ставленню до відходів

Коли свідоме поводження з відходами стає невіддільною частиною побуту, залучити дітей до нього стає набагато простіше. Разом можна вчитися не купувати зайвого, повторно використовувати речі, сортувати відходи, компостувати та давати старим речам нове життя. Це може стати корисною сімейною звичкою або навіть веселою грою.

Головне — просто й цікаво розповісти, як це робити та який у цьому сенс. У пригоді стануть безоплатні розвивальні матеріали від ЮНІСЕФ для дітей різного віку. Завантажуйте й використовуйте готові пояснення, правила сортування, корисні поради для створення компосту й апсайклінгу.

Також ці матеріали підходять для безоплатного використання в закладах освіти для організації тематичних занять, відкритих уроків і запровадження шкільних екоініціатив.

Бар’єри та упередження 

Іноді в громадах бракує прозорої системи сортування, переробки та утилізації сміття. Це перешкоджає впровадженню змін. З'являються сумніви:

• чи справді сортування працює?
• чи не йде все на один полігон?
• чи не будуть зусилля марними?

Щоб відповісти на ці питання, ми зібрали інформацію про те, як працює управління відходами в Україні.  

У будь-якому разі не варто зневірюватися і припиняти сортування через недосконалу систему. Навпаки — часто саме попит мешканців запускає зміни й покращення. Інфраструктура розвивається там, де є постійний запит і готовність користуватися системою правильно.

Як відсортоване сміття потрапляє на переробку?

На шляху від домашнього сортування до переробного заводу вторсировина проходить кілька етапів. Ось загальний принцип: 

1. Людина сортує відходи вдома 

2. Викидає їх у контейнер для вторсировини або передає у пункт збору 

3. Перевізник відходів або оператор заготівлі забирає вторсировину 

4. Сміття передають на досортування  

5. Видаляють забруднені або непридатні до переробки відходи (брудну тару, залишки органіки, каміння тощо) 

6. Якісну вторсировину пресують, накопичують партіями і продають переробним підприємствам.

Кінцеве рішення про те, чи піде партія вторсировини на переробку, зазвичай ухвалює оператор системи: сортувальна станція, заготівельник або переробник. Це залежить від чистоти матеріалу, його типу, попиту, економічних і логістичних чинників.

Чи може відсортоване сміття поїхати на полігон разом зі звичайним?

Є думка, що сортувати марно, адже все сміття завантажують в одну машину й вивозять на той самий полігон. 

Насправді в Україні ситуації можуть бути різними:

1. Відходи вантажать у сміттєвоз з окремими секціями для різних типів відходів

Зовні може здаватися, що вміст різних контейнерів змішують разом. Але всередині матеріали залишаються розділеними. 

2. Один сміттєвоз забирає усі ресурсоцінні відходи на досортування

Сміттєвози для транспортування сухої фракції збирають разом різні типи сировини, наприклад, пластик, метал і папір. Потім ці матеріали досортовують на станції.

3. Вторсировину не можуть забрати на переробку через забруднення

Якщо в контейнерах для вторсировини забагато органіки, рідини, бруду або звичайного сміття, уся партія може стати непридатною для якісного сортування. У такому разі вона справді може потрапити на полігон або сміттєспалювальний завод.

Отже, на результат сортування впливає одразу три чинники: 

• чи правильно люди сортують сміття вдома;
• чи є оператор із зрозумілими правилами роботи, який забирає і досортовує матеріали;
• чи є переробник, який може прийняти цю вторсировину.

Якщо у вашій громаді система сортування та утилізації ще недосконала, спільні дії та культура свідомого управління відходами все одно мають значення.

Ви можете звернутися з відповідними запитами до свого ОСББ, управителя будинку, компанії, що вивозить відходи, а також до старости громади, департаментів житлово-комунального господарства або екології. Коли мешканці ставлять запитання та вимагають прозорості, вони створюють попит на кращу інфраструктуру і стають рушійною силою змін.

Дбайливе ставлення до відходів — це не про складні правила чи ідеальність у всьому. Воно починається з маленьких щоденних звичок, які переймають діти, зі спільних дій, що згодом можуть стати новою суспільною нормою.

Почніть із того, що можете зробити вже сьогодні. Давайте разом берегти чистіше й здоровіше середовище для наших дітей.  

Кампанія реалізується за сприяння ЮНІСЕФ спільно з Міністерством економіки та довкілля України, Міністерством з відновлення, інфраструктури та транспорту України, а також за фінансової підтримки Bundesministerium für wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung (BMZ) через державний банк розвитку KfW.