Мільярд дітей зазнають «надзвичайно високого ризику» внаслідок кліматичної кризи — ЮНІСЕФ

Згідно зі звітом ЮНІСЕФ, молоді люди, які проживають у Центральноафриканській Республіці, Чаді, Нігерії, Гвінеї та Гвінеї-Бісау зазнають найбільшого ризику від наслідків зміни клімату. Такі наслідки загрожують їхньому здоров'ю, освіті, захисту та наражають їх на ризик смертельних хвороб.

«Кліматична криза як криза прав дитини: презентація індексу кліматичних ризиків для дітей» — перший комплексний аналіз кліматичних ризиків з перспективи наслідків для дітей. У ньому країни класифікуються за ступенем впливу кліматичних та екологічних потрясінь, таких як циклони або тривалі періоди спеки, на дітей, а також вразливості до цих потрясінь, залежно від доступу до основних благ.

У доповіді, створеній у співпраці з організацією «П’ятниці за майбутнє» до третьої річниці глобальних молодіжних кліматичних страйків, було визначено, що майже 1 мільярд дітей — майже половина дітей у світі (2,2 мільярда всього) — живуть в одній з 33 країн, класифікованих як «країни з надзвичайно високим ризиком». Ці діти стикаються зі смертельним поєднанням впливу численних кліматичних та екологічних потрясінь із високим рівнем вразливості через неналежне задоволення основних потреб, таких як водопостачання, санітарія, охорона здоров'я та освіта. Дослідження показує кількість вразливих дітей вже сьогодні, і ці цифри, ймовірно, погіршуватимуться із прискоренням впливу зміни клімату.

«Вперше ми маємо повне уявлення про те, де і як діти страждають від зміни клімату, і ця картина така жахлива, що годі й уявити. Кліматичні й екологічні потрясіння підривають весь спектр прав дітей — від доступу до чистого повітря, їжі та безпечної води до освіти, житла, свободи від експлуатації і навіть права на виживання. Це вплине на життя практично кожної дитини, — сказала Генрієтта Фор, виконавча директорка ЮНІСЕФ. — Протягом трьох років діти по всьому світу заявляли про свою думку, вимагаючи боротися зі зміною клімату. ЮНІСЕФ підтримує їхні заклики до змін однозначним твердженням: кліматична криза — це криза прав дитини».

Індекс кліматичних ризиків для дітей (CCRI) показує, що:

• 240 мільйонів дітей вразливі до повеней на узбережжях;
• 330 мільйонів дітей вразливі до розливу річок;
• 400 мільйонів дітей вразливі до впливу циклонів;
• 600 мільйонів дітей вразливі до збудників хвороб;
• 815 мільйонів дітей вразливі до забруднення свинцем;
• 820 мільйонів дітей вразливі до впливу спеки й теплових хвиль;
• 920 мільйонів дітей вразливі через нестачу води;
• 1 мільярд дітей перебувають в умовах надзвичайно високого забруднення повітря[1].

Хоча майже кожна дитина перебуває під дією принаймні однієї з цих кліматичних або екологічних загроз, дані показують, що країни, які постраждали найбільше, стикаються з численними потрясіннями, які часто накладаються одне на одне та мають потенціал зруйнувати прогрес у розвитку і погіршити труднощі дітей.

Приблизно 850 мільйонів дітей — кожна третя дитина у світі — живуть у районах, де спостерігаються принаймні чотири з цих кліматичних та екологічних потрясінь. Близько 330 мільйонів дітей — кожна сьома дитина — живуть у місцях, що постраждали щонайменше від п'яти великих потрясінь.

У звіті також відзначається розбіжність між тими місцями, де викидаються парникові гази, і тими, де діти зазнають найбільшої шкоди внаслідок зміни клімату. 33 «надзвичайно високоризикові» країни разом продукують лише 9 відсотків світових викидів CO₂. Натомість на 10 країн з найбільшою кількістю викидів сукупно припадає майже 70 відсотків світових викидів. І тільки одна з цих країн в індексі зарахована до категорії «надзвичайно високоризикових».

«Зміна клімату — глибоко несправедлива. Хоча жодна дитина не несе відповідальності за підвищення глобальної температури, саме діти заплатять за це найвищу ціну. Найбільше постраждають діти з країн, які найменше відповідальні за нинішню ситуацію, — сказала Генрієтта Фор. — Але ще не все втрачено. Покращення доступу дітей до базових потреб, таких як водопостачання, каналізація, охорона здоров'я та освіта, може значно підвищити їхню здатність переживати ці кліматичні загрози. ЮНІСЕФ закликає уряди та приватні компанії прислухатися до дітей та діяти насамперед з метою їхнього захисту, при цьому якнайшвидше вжити заходів для різкого скорочення викидів парникових газів».

Без термінових заходів, необхідних для зменшення викидів парникових газів, діти будуть і надалі страждати найбільше. Зокрема, у порівнянні з дорослими, діти потребують більшої кількості їжі та води на одиницю ваги тіла, вони менш здатні переживати екстремальні погодні умови та більш вразливі до токсичних хімічних речовин, перепадів температури та захворювань.

«Рухи молодих активістів, що борються проти зміни клімату, будуть з'являтися, розвиватися і боротися й надалі, бо іншого вибору в нас немає, — сказали Фарзана Фарук Джуму (Бангладеш), Ерік Ньюгуна (Кенія), Адріана Кальдерон (Мексика) та Грета Тунберг (Швеція), представники руху «П’ятниці за майбутнє», які написали вступ до звіту та підтримують запуск дослідження. — Ми повинні визнати своє становище, ставитися до зміни клімату як до кризи та діяти максимально швидко, щоб сучасні діти успадкували планету, придатну для життя».

ЮНІСЕФ закликає уряди, бізнес та відповідальних суб’єктів:

1. Збільшити інвестиції в адаптацію до клімату та стабільність задоволення базових потреб дітей. Щоб захистити дітей, громади та найбільш вразливі категорії населення від найгірших наслідків зміни клімату, необхідно адаптувати критичні послуги, включаючи систему водопостачання, санітарію та гігієну, медичні та освітні послуги.
2. Зменшити викиди парникових газів. Щоб запобігти найгіршим наслідкам кліматичної кризи, потрібні комплексні та термінові заходи. Країни повинні скоротити викиди щонайменше на 45% (у порівнянні з рівнями 2010 року) до 2030 року, щоб досягти рівня потепління не більше ніж 1,5 градуси Цельсія.
3. Забезпечити дітей знаннями про клімат та екологічними навичками, оскільки це має вирішальне значення для їхньої адаптації та підготовки до наслідків зміни клімату. Діти та молодь зіткнуться з усіма руйнівними наслідками кліматичної кризи та нестачею води, хоча вони несуть за це найменшу відповідальність. Ми маємо зобов’язання перед усіма молодими людьми та майбутніми поколіннями.
4. Включати молодих людей у всі національні, регіональні та міжнародні кліматичні переговори та рішення, включаючи COP26. Діти та молодь повинні брати участь у прийнятті рішень, пов'язаних з кліматом.
5. Переконатися, що відновлення після пандемії COVID-19 є екологічним, низьковуглецевим та інклюзивним, аби не порушити спроможність майбутніх поколінь долати кліматичну кризу та реагувати на неї.

[1]Середньорічна експозиція> 35 мкг/м³