Історії з життя

2017

2016

2015

Архів

 

Зцілення емоційних ран від конфлікту на сході України

Автор – Кріс Шупп

Багато дітей та підлітків в Маріуполі, які вже протягом трьох років живуть поблизу лінії конфлікту на сході України, гостро потребують психосоціальної підтримки. Дізнайтеся, як чотири молодіжні клуби надають цим дітям допомогу та підтримку у лікуванні своїх емоційних ран.

Маріуполь, Україна, 7 квітня 2017 року: Емоційні рани та травми від конфлікту, що триває вже три роки, є повсякденною реальністю для сотень тисяч дітей і підлітків на сході України.


Дівчата-підлітки на занятті з арт-терапії у молодіжному клубі, який працює в Маріуполі за підтримки ЮНІСЕФ. Через три роки після початку конфлікту багато дітей та підлітків у Маріуполі намагаються вилікувати свої емоційні рани. © ЮНІСЕФ /UN058417/Абальмасова

Маріуполь – місто, що пережило багато насильства. Воно розташовано у східній Україні на березі Азовського моря приблизно у 25 кілометрах від лінії конфлікту, що розділяє підконтрольні і непідконтрольні Уряду райони і де бойові дії є найбільш інтенсивними.

Життя дітей та молодих людей у східних районах міста у роки конфлікту зазнало карколомних змін.

Анастасія Кашира – дитячий і молодіжний психолог, вона працює в одному з чотирьох молодіжних клубів Маріупольського союзу молоді, які функціонують за підтримки ЮНІСЕФ.

«Діти тут бачать солдатів на вулицях, на розі за школою розташовано військовий блокпост. Звичайно, звуки обстрілів можна почути майже кожної ночі та іноді навіть вдень», – говорить А.Кашира.

За оцінками ЮНІСЕФ, щонайменше 200 тисяч дітей (тобто, кожна четверта дитина) у Донецькій та Луганській областях, що найбільше постраждали від конфлікту на сході України, потребують невідкладної та постійної психосоціальної допомоги.


Анастасія Кашира (ліворуч), психолог молодіжного клубу в Маріуполі, працює з молодими людьми в одному з районів, що найбільше постраждали від близькості збройного конфлікту на сході України. А.Кашира стверджує, що діти у зоні конфлікту регулярно відчувають стрес, пов’язаний з триваючим насильством, і потребують постійної підтримки. © ЮНІСЕФ/UN058418/Шупп


Смертельний обстріл

Маріуполя 24 січня 2015 року – день, який пам’ятає кожна людина у Маріуполі. Від ракетних обстрілів тоді загинуло 30 осіб, ще близько 100 було поранено.

«Після цього дня у багатьох жителів міста виникли важкі травми. Кожного разу, коли молоді люди чують звуки обстрілів, ці спогади повертаються. Їм страшно, і вони хочуть підтримки. Коли починаються обстріли, у багатьох з них загострюються посттравматичні стресові розлади», – говорить Анастасія.

Обстріли можна почути і з приміщення молодіжного клубу. Іноді, коли вибухи стаються близько, у вікнах будівлі трусяться шибки.

«Дуже важко лікувати психологічні рани, які відкриваються знову і знову. Кожний обстріл нагадує про те, що 24 січня 2015 року може повторитися у будь-який час, – підкреслює А.Кашира, – Діти вже почали розбиратися у ракетах. Вони намагаються визначити, чи це звуки «Граду», ракети калібру 122 мм, чи 150 мм. Це дуже сумно. Діти не мають бути експертами з ракет».


Діти беруть участь у занятті з малювання у молодіжному клубі в Маріуполі. Багато підлітків були переміщені зі своїх міст і сіл. Їх тепло зустріли у затишних молодіжних центрах, що допомагають підліткам інтегруватися до нових громад. © ЮНІСЕФ/UN058416/Абальмасова


Діти навчаються висловлювати різні емоції

Багатьом підліткам, які ходять на заняття до центру, важко висловлювати свої почуття. Центр організовує дискусійні групи, заняття з арт-терапії та надає індивідуальні психологічні консультації, що допомагають молодим людям висловлювати важкі емоції, з якими вони живуть в умовах конфлікту.

Одна з таких підлітків – Маша*. Дівчина була переміщена зі свого дому через бойові дії і нині мешкає у Маріуполі.

А.Кашира розповідає, що одного разу Маша намалювала Маріуполь у формі великої чорної хмари, хоча вона живе тут вже два роки. Тато дівчинки загинув під час конфлікту, і Маша звинувачує в його смерті себе.

«Ми разом написали листа її татові, виплеснули всі її емоції, всі її страхи та почуття вини. Після цього ми разом спалили листа, щоб через дим ці слова дійшли до тата Маші. Після цього вона стала почуватися набагато краще. Але, звичайно, такі зміни стаються дуже поступово», – визнає Анастасія.


Хлопчик розфарбовує мандалу у молодіжному центрі в Маріуполі. Ці складні образи використовуються в арт-терапії, щоб заспокоювати дітей і підлітків, підвищити їхню сміливість та підготувати до психологічних консультацій. © ЮНІСЕФ/UN058416/Абальмасова


Друга сім’я

Молодіжний центр відкривається об 11 годині ранку та припиняє роботу о 8 годині вечора. Коли А.Кашира приходить о 10:45, підлітки вже чекають на неї, а коли вона зачиняє будівлю центру ввечері, вони проводжають її на зупинку автобуса.

«Вони люблять нас, вони знайшли тут свою другу сім’ю, і саме через це я продовжую свою роботу незважаючи на всі труднощі. Це підтверджує, що діти цінять нашу роботу, і що вона є вкрай важливою у ці складні часи», – говорить вона.

До чотирьох молодіжних клубів, які працюють у Маріуполі за підтримки ЮНІСЕФ, кожного місяця ходить близько 1 тисячі молодих людей. Клуби надають дітям і підліткам до 150 індивідуальних психологічних консультацій на місяць. Всі послуги у молодіжних клубах є безкоштовними для дітей.

Але більшість дівчат та хлопців, які серйозно постраждали від конфлікту, наразі не отримують належної психосоціальної підтримки. Послуги для них не покривають усіх потреб та недостатньо фінансуються. Фахівці, як-от А.Кашира, вживають всіх зусиль, щоб допомогти дітям. Але, зважаючи на продовження конфлікту, існує необхідність у додаткових ресурсах для задоволення потреб цих дітей.

* Ім’я підлітка змінене для захисту її конфіденційності.

 

 
Search:

 Email this article

unite for children