Літо з водою

Новий проект ЮНІСЕФ та партнерів дає тисячам людей доступ до стабільного водопостачання після багатьох років перебоїв.

ЮНІСЕФ
20 Серпень 2021

Пухнасті каченята збиваються в гурт біля ніг хлопчика, поки він по вінця наповнює холодною водою поїлку. Літо в селі Миколайпілля Донецької області спекотне й посушливе — життя кожного двору тут обертається навколо колонки з питною водою. І літні дні 11-річного школяра Данила наповнені важливими справами з самого ранку: напоїти поросят, замінити воду гусям, допомогти бабусі полити городину, принести воду в будинок до обіду, врешті пограти з сестрами, сміючись і поливаючи одне одного водою з пластикових відер.

Каченята
UNICEF

Данило може не економити воду. Цим не могли похвалитися інші покоління у його родині, адже у Миколайпіллі не було стабільного водопостачання вже десятки років. Батькам і бабусі хлопчика, як і іншим 400 жителям села, кожен день доводилося обирати щось одне — прати, приймати душ чи поливати город.

Діти поливаються водою
UNICEF

Воду в Миколайпілля і ще в 14 населених пунктів Донецької області повернув Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у партнерстві з громадською організацією New Way завдяки фінансуванню урядом Німеччини через державний банк розвитку KfW. Проєкт реалізується вже рік, і за цей час стабільне водопостачання отримали більш ніж 21 тисяча жителів Донецької області. А до кінця проєкту у січні 2022 року планується встановити водонапірні вежі ще в 4 селах та повернути воду ще 6 тисячам дорослих та дітей на сході України.

UNICEF

Черги та економія

Стара водонапірна вежа в Миколайпіллі обвалилася внаслідок тривалої експлуатації. Водні комунікації, побудовані ще в 1960-х, були в аварійному стані. Напору не вистачало, і вода не доходила до колонок і будинків місцевих жителів. Надії на розв'язання проблеми в селі не було. Збройний конфлікт, який триває в регіоні вже сім років, підірвав його економічний стан, тож у місцевому бюджеті не вистачало коштів на проведення необхідних ремонтних робіт.

Єдиним джерелом води у Миколайпіллі була загальна сільська колонка, до якої вранці вишиковувалися довгі черги людей із відрами й бідонами.

Мешканці села стоять в черзі до колонки з водою
UNICEF

Бабуся Данила Валентина Сергатюк ходила по воду до цієї колонки з самого дитинства. «Я живу тут усе життя. І знаю, як було важко. Ми весь час ходили по воду, стояли в черзі. Навіть у дитинстві, поки не принесеш два бідони води, батьки не пускали гуляти», — згадує Валентина Володимирівна, присівши на дерев'яну лавку для короткого відпочинку між домашніми справами.

Жінка та хлопчик сидять на лавці у дворі
UNICEF

У жінки велика сім'я і велике господарство. Її уваги завжди вистачає на всіх і все. Та ось воду раніше доводилося розподіляти щодня. «Балон із водою принесеш і думаєш, чи поїсти приготувати, чи попрати. Бувало, що ми брудними спати лягали, бо не вистачало води, щоб викупатися», — говорить жінка, спостерігаючи, як її онуки обливаються водою у спекотний день. Ця картина досі здається їй майже неймовірною.

«Раніше не було води, і ми ходили через усе село до колонки. А зараз є вода, і ми можемо нею користуватися. Це дуже добре», — усміхається онук Валентини Володимирівни Данило.

Данило
UNICEF

На довгі роки

Проблема водопостачання в Миколайпіллі була розв’язана нещодавно. Завдяки допомозі від уряду Німеччини ЮНІСЕФ разом із партнером New Way побудували в селі нову водонапірну вежу. Для ремонту водних мереж у межах проєкту були виділені всі необхідні матеріали й засоби.

«Обсяг нової водонапірної вежі — 25 метрів кубічних. Це забезпечить хороший напір води. Також ми надали 1,8 кілометра трубопроводу, залізобетонні кільця і ​​забірну арматуру. Після закінчення ремонту цей населений пункт буде забезпечений водопостачанням на довгі роки», — розповідає координатор проєкту New Way Дмитро Полосков. Поодаль за його спиною височіє нова металева водонапірна вежа.

Водонапірна вежа
UNICEF

Завдяки наданим матеріалам місцева влада разом із жителями Миколайпілля зараз оновлює мережі водопостачання, щоб вода доходила до кожного двору в селі.

У колонці біля будинку Валентини Володимирівни вже з'явився напір. «Тепер вода є прямо в мене на подвір'ї. Можна в будь-який момент напитися, живність напоїти, город полити», — пенсіонерка запевняє, що її побут після появи нової водонапірної вежі став набагато простішим.

image
UNICEF

Село Полтавку з Миколайпіллям розділяють менш ніж 15 кілометрів. Тут теж мешкають близько 400 осіб, і проблеми в його жителів із водопостачанням такі ж самі. Стара водонапірна вежа не качала воду в будинки місцевих жителів, а водні мережі не ремонтувалися десятиріччями.

Мешканка Полтавки Інна Кошмак раніше їздила в сусідній населений пункт, щоб купити питної води для себе, чоловіка і сина. Але після встановлення нової водонапірної вежі та ремонту комунікацій завдяки проєкту ЮНІСЕФ та підтримці партнерів вода з'явилася в їхньому будинку.

image
UNICEF

«Раніше ми готували тільки на покупній воді. Пральні машини ламалися через те, що немає нормального напору. Було дуже важко. Зараз набагато простіше: я можу прати й готувати в будь-який час. А вільний час я тепер можу приділити дитині», — говорить Інна, сидячи поруч зі своїм 11-річним сином Михайлом.

image
UNICEF

Разом з  партнерами ЮНІСЕФ підтримує будівництво та ремонт свердловин, колодязів та водонапірних башт у громадах, що постраждали в наслідок конфлікту. Крім того, надає реагенти для очищення води державним компаніям-постачальникам, що дозволяє забезпечити чистою питною води декілька мільйонів мешканців на сході України. Так, ЮНІСЕФ постачає матеріали для заміни застарілого обладнання, закуповує нове, відновлює водні мережі. У тому числі, ЮНІСЕФ опікується водопостачанням у надзвичайних ситуаціях, а також надає найнеобхідніші гігієнічні засоби найбільш уразливим дітям та сім’ям.