Ніка з Краматорська готується до нового навчального року в бучанській школі
Завдяки допомозі Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в облаштуванні укриття навчання в новій для дівчинки школі відбуватиметься очно
- Доступно:
- Українська
- English
Через війну родина 12-річної Ніки переїжджала кілька разів. Спочатку в 2014 році довелося тікати з Донецька в Курахове, потім перебралися у Краматорськ, а 2022-го зовсім виїхали з Донецької області.
Перші тижні після 24 лютого сім'я Ніки провела в укритті. Дівчинка дуже боялася. Але ще страшніше було залишати дім у Краматорську, адже вона любила своє місто, школу, друзів, зрештою, секцію скелелазіння. Та родина все ж таки вирішила евакуюватися на захід країни, в село на Рівненщині. Там Ніка закінчила четвертий клас онлайн у своїй краматорській школі.
У вересні 2022 року мама Ніки знайшла роботу в Бучі, і родина знову переїхала. Коли дівчинка вперше почула, що житиме в цьому місті, то злякалася. Вона знала, що відбувалося тут у перші місяці війни, й боялася, що це може повторитися. Коли потрапила в Бучу вперше, то побачила численні руйнування. Та з часом звикла до міста, тут в неї з'явилися улюблені місця і друзі.
На початку минулого навчального року батьки привели Ніку до бучанської школи. Перші місяці учні навчалися онлайн.
«Найважче було зрозуміти нові теми. Майже все доводилося доопрацьовувати з батьками. Програма зависла чи інтернет зник — і все, ти вже нічого не зрозумів»
Завдяки фінансовій підтримці ЮНІСЕФ у школі відремонтували та обладнали укриття, і школярі тепер можуть повернутися до очного навчання.
«Повертатися у школу було дуже незвично. Ось я знову бачу вчителів, однокласників, можу з ними дружити… Це не просто якийсь екран: захотів — під’єднався, а не захотів — ні», — розповідає Ніка.
Восени і взимку в Україні майже щодня вимикали світло, часто лунали сигнали тривоги, однак діти все одно ходили до школи. «Коли чули сирену, збирали речі та йшли в укриття. Спочатку ми нічого там не робили — всі були знервовані, не хотілося виконувати жодних завдань. А вже з весни в укритті почали потроху проводити уроки», — згадує Ніка.
Школярка сподівається, що в новому навчальному році світло вимикатимуть не так часто і буде більше можливостей для навчання. «Я думаю, що з вересня буде легше, тому що мені не доведеться знову адаптуватися до нового класу», — міркує вона.
Улюблені предмети дівчинки — математика і фізкультура. В майбутньому Ніка хоче стати стоматологом. Після тривалої перерви у заняттях спортом Ніка почала знову займатися волейболом. Це також допомогло їй знайти нових друзів та відволіктися, підтримувати стабільний психологічний стан.
Найбільша її мрія — щоб війна закінчилася, адже Ніка хотіла би повернутися до рідного її серцю Краматорська.
Повномасштабна війна значно ускладнила доступ до освіти для близько 5,3 мільйона українських дітей. Причому приблизно 4 мільйонів із них безпосередньо постраждали від закриття шкіл. Тисячі шкіл було пошкоджено та сотні повністю зруйновано.
Восени цього року ЮНІСЕФ за підтримки Європейського Союзу має намір відремонтувати укриття в 80 школах і дитячих садочках, куди на очне навчання в новому році підуть понад 50 000 дівчаток і хлопчиків.
