Репетитори допомагають дітям із особливими освітніми потребами ефективно навчатися та комунікувати
Завдяки підтримці репетиторки, яку надав ЮНІСЕФ, семирічний Владислав із Кропивницького навчається у звичайному класі та якісно спілкується з однолітками. Батьки хлопчика сподіваються, що наставниця допоможе йому краще концентруватися
- Доступно:
- Українська
- English
«Дитина має навчатися у звичайному класі»
Минулого року семирічний Владислав, хлопчик із особливими освітніми потребами, пішов до першого класу школи №20 у Кропивницькому. Його мати, 33-річна Ірина, розповідає, що син і раніше був тривожним, йому було складно розподіляти час та справлятися з емоціями, а від початку війни ситуація ще погіршилася.
«Однозначно він став тривожнішим. Так само, як і ми всі. І дуже важко заспокоїти дитину, коли сам не можеш заспокоїтися», — говорить Ірина.
Вона додає, що синові заважають вчитися невміння концентрувати увагу, гіперактивність та непосидючість. Але родина вирішила, що Владислав має спілкуватися з однолітками й навчатися у звичайному класі, щоб мати можливість адаптуватися в соціумі.
«Ми серйозно думали над інклюзивним навчанням, оскільки, я гадаю, дітей з особливими освітніми потребами варто інтегрувати в суспільство. Вважаю, їм потрібно з самого дитинства бути в колективі з усіма дітьми й надалі з дорослими, адже їм потім у цьому світі жити»
«Син задоволений, тож задоволена і я»
ЮНІСЕФ профінансував супровід репетиторки, яка допомагає Владиславу адаптуватися у школі та навчатися. Із появою персональної наставниці, зазначає Ірина, хлопчик став більш зібраним і посидючим.
«Владислав став уважнішим. Йому набагато легше концентрувати свою увагу на якійсь дії. Якщо раніше він не міг довести не кінця щось розпочате, то нині майже завжди доводить справу до логічного завершення. Мені стало легше робити з ним домашні завдання. Сподіваємося, й надалі буде так або ще краще», — ділиться успіхами сина кропивничанка.
Репетиторка не лише допомагає дитині засвоїти складні теми, грамотно розподіляти час та керувати власними емоціями. Фахівчиня допомагає інтегруватися в колектив, вибудовувати дружні відносини із вчителями та однокласниками. До слова, найбільше Ірина боялася, аби син не став об’єктом булінгу у школі. Але і діти, і їхні батьки, і педагоги з розумінням ставляться до можливостей Владислава. І в цьому також велика заслуга репетиторки.
Мама хлопчика розповідає: «Наставниця допомагає синові в усіх аспектах шкільного життя: і в навчанні, і у спілкуванні з педагогами та іншими школярами. Він з однокласниками може проводити час на перервах. Педагог для нього, наче добра фея: вона постійно з ним, як його тінь. Вони чудово взаємодіють, і допомога суттєва».
У школі, веде далі Ірина, Владиславу подобається. Тут він знайшов собі друзів серед однолітків. На навчання завжди йде у доброму гуморі, повертається веселим і бадьорим. Із репетиторкою першокласник потоваришував одразу ж.
«Йому Катерина Дмитрівна дуже подобається. Він із нею дружить, каже, що вона класна. Син задоволений, тож задоволена і я», — пояснює мама хлопчика.
Добрі друзі
Катерині Тоток — персональній наставниці Владислава — 24 роки. За спеціальністю вона логопед та дефектолог. Із Владиславом фахівчиня почала працювати з вересня 2022 року. Адаптація, говорить вона, пройшла успішно й досить швидко. Нині вони з хлопчиком стали добрими друзями.
«Насамперед він потребує стимулювання уваги. Йому потрібно допомагати концентруватися на темі, десь підказати, десь заспокоїти. Буває так, що Владислав під час уроку спокійний, урівноважений і потребує лише трохи контролю. А є моменти, коли він збуджений, перевантажений, тож потрібно відвести його в ресурсну кімнату, щоб він відпочив, переключив увагу, тоді школяр повернеться спокійним на урок»
Катерина працює у школі вже четвертий рік. До Владислава вона вже мала досвід тьюторського супроводу.
«Загалом асистент допомагає дитині краще влитися в колектив, сконцентруватися, актуалізувати та надолужити втрачене у навчанні. Для прикладу, ми співпрацюємо з учителем, і я знаю наперед, які будуть теми. Якщо це якась складна тема, то я можу підготувати словник зі словами, яких школяр може не знати. Тобто готую наочні підказки», — розповідає наставниця.
ЮНІСЕФ надає репетитору інформаційну підтримку, забезпечує дидактичними матеріалами.
«До того ж це реалізація різних проєктів. Влад адаптований до школи, тому що був такий проєкт, у якому він брав участь, і вже за допомогою різних занять із психологами був підготовлений більше до першого класу», — продовжує Катерина.
«Повертаємо дітям усмішки»
Класна керівниця Владислава Яніна Фіалковська за 17 років роботи у школі досвіду вчителя інклюзивного класу не мала. Налагодити ефективну роботу з усіма школярами їй також допомагає наставниця.
«Репетиторка бере на себе досить велике навантаження. Я розподіляю увагу між усіма учнями, а вона вже зосереджується на дитині, яка найбільше потребує підтримки. Разом із тьютором ми намагаємося повернути дітям усмішки, які, на жаль, стерла з їхніх облич війна. Ми все робимо для того, аби ці усмішки знову з’явилися — танцюємо, співаємо, будуємо, вирізаємо, ліпимо… Не лише навчаємося, а й розвиваємося»
Попри війну діти повинні мати безперешкодний доступ до освіти, запевняють експерти. І в цьому педагогам допомагає ЮНІСЕФ.
В освітньому закладі сподіваються, що репетитор супроводжуватиме Владислава весь період навчання в початковій школі.
