За вогняною стіною: постраждалі внаслідок пожежі сім'ї потребують допомоги

Понад тисячу сімей у районі лісової пожежі залишилися без світла й газопостачання. Більшість мешканців втратили доступ до питної води.

ЮНІСЕФ
image
UNICEF
15 Липень 2020

Коли село Смолянинове, що в Луганській області, охопила пожежа, найперше, про що подумала Віра Іванівна, — це про порятунок двох своїх онуків. «Потрібно було швидше виводити дітей із будинку», — говорить жінка, стоячи посеред вулиці. Село досі оповите димом, а в повітрі відчувається дух гару.

Лісові пожежі, які розпочалися під Сєвєродонецьком 6 липня і тривали три доби, знищили кілька тисяч гектарів лісу й залишили без житла десятки родин.

Через спекотну й вітряну погоду вогняна стіна стрімко від хвойного лісу наблизилася до будинків кількох селищ Луганської області. Внаслідок пожежі загинули 5 осіб, а число потерпілих ще з'ясовується. З опіками до лікарні потрапили 25 осіб, 16 з них — діти.

У мене двоє онуків. Вони були в будинку, коли все почало горіти.

Віра Іванівна, пенсіонерка
image
UNICEF

Надзвичайна ситуація близько лінії зіткнення

Віра Іванівна перебирає обгорілі речі біля свого будинку, які досі тліють, і намагається оцінити збитки для сім'ї. Жінка згадує, як вогонь із сосен, що ростуть через дорогу від села, перекинувся на садок і будинок її сусідів.

«У мене двоє онуків. Вони були в будинку, коли все почало горіти. Молодший, якому 11 років, дуже злякався. В нього почалася істерика. Я не могла змусити його бігти. Старший, якому 14 років, не плакав, але теж дуже злякався», — ділиться важким спогадом Віра Іванівна, будинок якої частково згорів.

Жінка самостійно врятувала дітей із вогню. Молодшого онука вона винесла на руках з будинку, а слідом вивела старшого.

«Було дуже страшно. МНС ще не приїхали… Всюди був вогонь, горіли дерева, кружляв попіл. Я відвела хлопчиків за город», — продовжує пенсіонерка.

Її обличчя заплакане, а руки в сажі: жінка протягом двох діб допомагала сусідам гасити пожежу. Єдине, що трохи втішає Віру Івановну, — це те, що обидва її онуки зараз у безпеці. «Їх забрали батьки — тут їм не місце», — говорить вона.

 

image
UNICEF

Місцева влада Луганської області назвала пожежу надзвичайною ситуацією природного характеру регіонального рівня. Аномальна спека, коли температура сягала 400С, зберігалася в ці дні на сході України кілька діб і лише сприяла поширенню вогню. 

Пожежонебезпечна ситуація в Луганській області ускладнюється ще й близькістю до лінії зіткнення. Так, село Смолянинове, у якому десятки будинків перетворилися на купки попелу, розташоване всього в 20 кілометрах від позицій військових. «Якби ще позавчора, коли ліс тільки почав розгорятися, підняли авіацію гасити вогонь, цього б не сталося. Але в нас тут поруч лінія фронту. Це складно. Дуже шкода людей — загинуло п'ятеро, і їх не повернеш», — розмірковує житель села Сергій.

Ми цілісіньку ніч качали воду й носили її відрами — гасили сусідні будинки. Дитину ми відразу евакуювали

Валентина, мешканка с.Смолянинове
image
UNICEF

Евакуація дітей — пріоритет

Мешканці Смолянинового вже сьомий рік живуть у зоні збройного конфлікту, тож до труднощів звикли. Але останні дні для них виявилися надто важкими і трагічними. «У нас поруч стріляють. У нас карантин. Тепер ще й це. Вчора тут вогонь стояв стіною», — говорить чоловік, який босоніж розбирає завали, на які перетворився будинок. Його взуття згоріло разом із рештою речей.

Будинок його сусідки Валентини на диво залишився неушкодженим. Жінка разом із 8-річним онуком Микитою допомагає сусідам наводити лад в обійстях. Медична маска, яку хлопчик до цього носив у зв'язку з карантинними заходами, пов'язаними з COVID-19, сьогодні захищає його від попелу й диму.

image
UNICEF

«Я вчора бачив, як почала горіти трава біля нашого будинку», — розповідає Микита. Коли стало надто небезпечно, Валентина відправила сина з онуком у сусіднє місто. Але сьогодні дитина зі своїми батьками повернулася, щоб допомагати дідусеві й бабусі.

«Ми цілісіньку ніч качали воду й носили її відрами — гасили сусідні будинки. Дитину ми відразу евакуювали, бо не хотіли, щоб вона на це дивилася. Тут було стільки диму і вогню! Ми сильно тут намучилися й рознервувалися», — розповідає жінка, обіймаючи онука.

З постраждалих сіл було евакуйовано 30 осіб, з них 13 дітей. Ще 30 осіб були відселені.

image
UNICEF

Вода — найперша потреба

Понад тисячу сімей у районі лісової пожежі залишилися без світла й газопостачання. Більшість мешканців втратили доступ до питної води.

На воду тут в останні дні головна надія — на рятівну воду, якою співробітники МНС гасили вогонь, на довгоочікуваний дощ і на питну воду від гуманітарних місій. 

На запит ДСНС України в Луганській області Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) також надав для потреб потерпілих 4800 літрів питної бутильованої води. Ця допомога зможе на кілька днів закрити потребу в питній воді для 700 жителів Смолянинового. 

image
UNICEF

На початку липня в межах партнерства з українським бізнесом і завдяки партнерству з IDS Borjomi Ukraine ЮНІСЕФ передав у Луганську й Донецьку області 200 000 літрів бутильованої питної води. Це стало відповіддю на виклики, пов'язані з епідемією COVID-19. Частину цієї партії води було передано в медичні установи регіону, а частина залишилася на складі як запас на випадок надзвичайної ситуації. І сьогодні частину із запасу передали людям, які через пожежу опинилися в ізоляції.

«У людей нічого не залишилося. Без допомоги тут важко буде вижити», — говорить Віра Іванівна зі Смолянинового, стираючи кіптяву з обличчя.

 

Підтримайте ЮНІСЕФ, щоб допомогти дітям в Україні: