Ось так діти як я можуть змінювати світ

16-річна Вікторія Кравець разом є з ЮНІСЕФ працює над просуванням прав дітей та їхньої участі в ухавленні рішень на муніципальному рівні як дитячий мер одного з найбільших міст України.

Вікторія Кравець
Вікторія Кравець
UNICEF
16 Листопад 2021

Привіт! Мене звати Вікторія і я - дитина. Саме так, мені 16 і я беру активну участь у різних радах та проєктах. Через це, мабуть, мене часто називають студенткою, бо «активна не на свій вік». А я запитую себе: хіба активність вимірюється віком? Хіба для того, аби зробити проєкт, запустити стартап чи вести блог, треба мати щонайменше 18 років? Я зустріла дуже багато підлітків, яких не зупиняли слова дорослих. І вони досягли більшого, ніж ті, які ламали їм крила.

Мені випало за щастя народитися у такій чудовій країні, як Україна. Її безмежний край можливостей містить у собі й проблеми, зокрема випадки порушення прав людей. А оскільки я підліток, мене більше цікавить тема дітей.

Юна й галаслива: як я стала тою, якою є зараз

Мій шлях як активістки розпочинався зі слів: «Віка, камон. Ну навіщо тобі то треба? Ти ж розумієш, що діти нічого не вирішують. Все залежить від до-ро-слих». Мене не сприймали як ту, яка може щось змінити. І тут головне наважитися бути собою: веселою, відвертою, смішною і сумною. Не боятися висловлювати свою думку. Коли казатимуть: «Ти лише дитина», скажи: «Так! І у цьому моя перевага». Адже Грета Тунберг, Малала Юзуфзай та десятки підлітків по всьому світу довели, що цифра у паспорті - перевага.  Я брала участь у різних обговореннях, засіданнях, радах. Ходила по радіо, телебачення. Дякуючи раді, за нашою спиною стояли просто титани: ЮНІСЕФ, громадські організації. А потім і влада! Вони підтримували і підтримують нас.

image
UNICEF

«Другий дім»

Як на мене, школа - це «олл інклюзів»:  друзі, навчання і цькування, конфлікти. Вчителі часто не пускали нас в туалет, бо ми «дорослі і можемо потерпіти». Бували випадки заниження оцінок, осудження думки учня. Як це виглядає? Якщо вчитель (не всі) не згодний з твоєю думкою - маєш нижчий бал. Тому в 10 класі на моєму ютуб каналі KravetsAboutChild спільно з МолоДвіжЦентр.Львів з'явилася серія відео про права дітей: булінг (що це, як боротися), права та обов‘язки, про які не можна забувати. Я вважаю, що саме через медіа потрібно боротися з глобальними проблемами. Адже це те середовище, де підлітки найбільше викидають свого часу і формують свою точку зору. Особливо звернути увагу треба на TikTok.

«Підростеш - зрозумієш»

Існують хибні переконання, ніби діти «нічого самі вирішити не можуть», «батьки знають, як краще», «підростеш - зрозумієш». Стереотипи, нав‘язані з дитинства, не дають рухатися далі. Вони створюють умовний бар‘єр між батьками, дитиною і майбутнім обох. Мене дуже обурювало, що до нашої думки не прислухалися, коли ми намагалися створити свій проєкт чи відремонтувати один з атракціонів у парку в нашому місці. Дорослі аргументують, що все дуже складно або навідріз відмовляють. Тому створилася Дитяча дорадча рада у Львові, яка за 4 роки свого існування налагодила контакт між владою і дітьми. І тепер діти почуті:)

Пандемія або нові двері?

А тепер останнє. Знаєте, з якою проблемою зіткнулися мільйони людей?  Та певно, що знаєте, це - COVID-19. Він увійшов у наше життя так само неочікувано, як укус бджоли у босу ногу влітку. Але, якщо подивитися на ситуацію під іншим кутом? Пандемія дала можливості, яких людство досягло б за кілька десятиліть. Ми стаємо пристосованіші і, до речі, через пандемію мій Ютуб канал і з'явився). Я просто не мала що дивитися і хотіла розвиватися. Наука (і не тільки) рухалася вперед, а молоді дали сигнал «старт»: хтось відкривав магазинчики, хтось почав займатися спортом, вчити мови. А хтось - встав з ліжка і почав втілювати свою мрію: боротися за справедливість і творити майбутнє.

Висновок кожен має зробити сам. А я просто щаслива, що на роздоріжжі вибрала шлях, який кликав серце і не зважала на думку оточуючих. Тому бажаю тобі, дорогий читачу, досягти своїх мрій і вище носа! Хто не ризикує, той не п‘є дитячого шампанського:)