Підлітки, які рятуються від війни, знаходять спокій через проєкт Української Волонтерської Служби
Молоді волонтери допомагають підліткам-переселенцям адаптуватися у новому середовищі
- Доступно:
- Українська
- English
Дім, друзі, школа та улюблені гуртки - це те, що втратили тисячі українських дітей, рятуючись від війни. Багато з них бачили бойові дії на власні очі. У нових містах внутрішньо переміщені особи намагаються налагодити своє життя. Діти та підлітки повертаються до навчання, знайомляться з однолітками та шукають заняття до душі.
15-річна Марія з Маріуполя звикає до життя у Чернівцях.
“Моя адаптація спочатку проходила дуже важко. Я була у стані заперечення. У новому місті інша культура, традиції та менталітет. І до цього непросто звикнути. Тому спочатку я спілкувалася лише онлайн зі своїми друзями з Маріуполя. Та з часом зрозуміла, що інтернет - це, звісно, добре, але сидіти постійно вдома у чотирьох стінах важко, потрібно рухатись далі”, - ділиться досвідом 15-річна Марія Агафонова.
Наразі дівчина живе в Чернівцях. Разом із ще 17 підлітками вона бере участь у проєкті “Крилаті”, що створила громадська організація “Українська волонтерська служба”. Програму реалізовують у межах школи «Формула Стійкості» Українського католицького університету за фінансової підтримки ЮНІСЕФ та Уряду Кореї.
Проєкт “Крилаті” націлений допомогти адаптуватися в новому середовищі підліткам, яким довелося покинути рідне місто через війну. Кожен учасник має наставника - це молода людина віком від 17 до 22 років. Ментори самі ще не так давно були підлітками, тож добре знають, що тих цікавить.
“Цей проєкт є дійсно корисним, тому що, попри все, ми повинні залишатися людьми та продовжувати жити далі. “Крилаті” дають змогу нам, менторам, допомогти учасникам адаптуватися в новому місті. Так, це важко. Проте, маючи постійний контакт з людиною, яка може підтримати, це стає трішки легше”, - говорить 21-річна Аліна, менторка Марії.
Наставники щотижня онлайн спілкуються з учасниками. Більшість “пар” стали друзями та домовились підтримувати звʼязок і після проєкту. Так, Аліна навесні допомагатиме Марії зі вступною кампанією.
“Моя менторка розуміється в профорієнтації. А це якраз те, що зараз мені потрібно, бо я закінчую 9 клас і готуюсь до коледжу. Думаю про багато професій, а потрібно вибрати щось одне. З Аліною ми пройшли тест на профорієнтацію. Я цікавлюсь SMM, тож менторка ділилася зі мною матеріалами про це: як побудувати карʼєру в такій сфері, де шукати курси та можливості”, - розповідає Марія.
Адаптація через волонтерство
Важливий напрямок діяльності проєкту “Крилаті” - це волонтерство як спосіб адаптації до нового середовища. Ментори допомагали підліткам знайти ініціативи у місті, де вони проживають. Більшість учасників проєкту вперше спробували себе в ролі волонтера.
“Крилаті” - це хороший досвід. Я раніше думала про волонтерство, та не знала з чого почати. А тут нам дали певний поштовх. Це класна можливість бути корисним, всебічно розвиненим, а не просто сидіти вдома”, - говорить 14-річна Вікторія Сущенко.
Дівчина має сестру-близнючку Віолетту, разом із нею беруть участь у проєкті. Самі підлітки з Маріуполя, та наразі проживають в Івано-Франківську. Тут почали волонтерити: навчають людей похилого віку користуватися гаджетами.
“Зараз навіть аби поїсти у закладі потрібно просканувати меню через QR-код, - розповідає Вікторія. - У нас були різні уроки, наприклад, про Телеграм: як поставити смайлик у повідомленні, додати новий контакт у месенджер. Для нас це легко, тому ми вирішили допомогти”.
15-річна Олександра Лучаєва активно волонтерить і ділиться можливостями з іншими. Дівчина з Мелітополя наразі залучена у двох проєктах. Вона вперше почала займатися волонтерством саме завдяки “Крилаті”. А тепер розповідає про ініціативи для інших. Олександра шукає різні можливості та публікує їх на Волонтерській платформі, а також формує базу громадських і молодіжних організацій, благодійних фондів до яких можуть приєднатися волонтери.
“Я знайшла освітній мистецький проєкт. Там багато різних клубів по інтересах. Я буду ведучою у фотоклубі. Ми уже почали знайомитись з учасниками. Проводитиму зустрічі, організовуватиму інтерактиви, ділитимусь інформацією. Я маю досвід у фотографії, допомагатиму учасникам покращувати свій рівень у цьому”.
Також підлітки мали можливість отримати психологічну підтримку. Щотижня проходили групові заняття онлайн зі спеціалістом. Тут учасники могли обговорити свої проблеми, тривоги та отримати професійну допомогу.
“Завдяки проєкту мій емоційний стан став більш стабільним. Я дуже вдячна психологічній групі, це допомогло відволіктись. Для мене було корисно навіть просто поспілкуватись. Психолог давала багато порад. Я усвідомила важливість волонтерства. Зрозуміла, що не потрібно стояти осторонь. Важливо саморозвиватись, не закидати свої хобі та пробувати щось нове”, - говорить Олександра.
