Біда наздогнала: 14-річний Влад із Лимана заново вчиться ходити після обстрілу будинку
Підліток сидів над розмальовкою, коли в помешкання влучила ракета.
- Доступно:
- Українська
- English
Лікарняне ліжко, схвильовані очі мами, лікарі, перевʼязки — таким сьогодні є життя 14-річного Влада. Ще донедавна все було інакше: хлопчик грав у футбол, займався боксом, малював та весело проводив час із однолітками. Але 5 жовтня ракета без жодного звуку влучила прямісінько в їхній будинок, коли хлопець сидів над розмальовкою.
До бабусі в селище Зарічне, що на Донеччині, хлопець із мамою переїхали з Лимана на початку війни. Намагалися врятуватися і бути трохи далі від постійних обстрілів. Але біда знайшла родину й тут — після потрапляння ракети в їхній будинок на Влада обвалилася стеля, він отримав численні поранення і тепер заново вчиться самостійно ходити та їсти.
Українські медики витягнули дитину з-під завалів та відразу доправили у лікарню міста Озерного. В той же день Влада перемістили до лікарень Краматорська та Дніпра. А згодом підліток потрапив до дитячої Лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова.
Юлія, мама хлопчика, була на городі в той час, коли сталася трагедія. Згадує, що не було ані свисту, ані гуркотіння від ракети. Зазвичай родина ховалася у хліві, коли чули такі звуки, але цього разу в них просто не було шансу на порятунок. Тепер у них немає дому — ані в Лимані, ані в Зарічному. Але для жінки житлове питання — не ключове.
«Головне — дитину на ноги поставити. А інше… Будинок відбудуємо, сили будуть, кошти знайдемо»
Зараз втомлена жінка майже цілодобово перебуває в палаті сина. Але Влад, який постійно намагається її підбадьорити та розсмішити, додає сил.
Хлопець помітно слабкий, але усміхається, заряджаючи всіх довкола оптимізмом. Про події того дня він говорить відкрито та, здається, навіть більше радіє, що живими після потрапляння ракети залишилися його кіт та собака. Влад уже сумує за своїми домашніми улюбленцями. А ще — за бабусею та її котлетками з картоплею.
«Хочеться вже бабуню перетягнути сюди. Туди вже не хочеться їхати. Що вже толку з того будинку? Відбудовувати його треба, а я поки встану…» — пояснює Влад по-дорослому та додає, що вже допомагав матері ремонтувати дах. Турботи з відновлення будинку він вважає своєю зоною відповідальності.
У дитячій Лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова Влада підлікували та підготували до подальшої транспортації до Норвегії, де завдяки спеціальній компʼютерній установці хлопець вчитиметься заново ходити. Перед поїздкою Влад роздивляється фотографії Норвегії. Країна йому вже дуже подобається, хоча хлопець шкодує, що через насичений процес лікування не встиг подивитися Львів.
Ситуація в Україні залишається дуже складною. Через інтенсивні ракетні обстріли українських міст тривають масштабні перебої з електро- та водопостачанням, внаслідок чого люди залишаються без тепла та води. Починаючи з 24 лютого майже 5 мільйонів дітей та жінок в Україні змогли отримати доступ до первинної медичної допомоги завдяки постачанню відповідних засобів безпосередньо ЮНІСЕФ або у співпраці із виконавчими партнерами.
