Місяць у підземці. В Харкові волонтери відволікають дітей від війни

ЮНІСЕФ в Україні допомагає перетворити станції метро на простори для підтримки дітей та підлітків.

ЮНІСЕФ
Людмила Волошенко (41) розчісує волосся своїй 10-річній дочці Соні у вагоні на одній зі станцій метро в Харкові, яке стало укриттям для тисяч людей, що живуть у місті.
Кристина Пашкіна
31 березня 2022

Людмила Волошенко розчісує волосся своїй 10-річній дочці Соні у вагоні на одній зі станцій метро, яке стало домом для тисяч людей у Харкові.

«Сьогодні ми з мамою ходили додому, щоб помити голову та взяти якісь речі. Було страшно», – каже Соня, притуляючись до маминих рук.

Після того, як 24 лютого в Україні спалахнула війна, харківське метро стало притулком для тисяч людей, які рятувалися від обстрілів і бомбардувань назовні.

Соня (10) проводить репетицію вистави, яку вона написала в межах групових занять для дітей, які проводять у Харкові волонтери за підтримки ЮНІСЕФ.
Кристина Пашкіна
Соня (10) проводить репетицію вистави, яку вона написала в межах групових занять для дітей, які проводять у Харкові волонтери за підтримки ЮНІСЕФ.

У всій Україні мільйони дітей, таких як Соня, щодня відчувають на собі тягар війни, яка завдає непоправної шкоди їхньому добробуту, безпеці та освіті.

«Нам дуже важко бути тут з дітьми», – розповідає Людмила. «Вони хочуть на вулицю, хочуть кататися на роликах, велосипедах. Хочуть ходити в школу, спілкуватися з друзями».

Через війну діти в Харкові не ходять у школу. Натомість на станціях метро волонтери за підтримки ЮНІСЕФ створили дитячі куточки, де кожного дня з дітьми працюють педагоги та психологи.

Волонтерка Юлія Кругла (41) проводить руханку для дітей на одній зі станцій метро у Харкові.
Кристина Пашкіна
Волонтерка Юлія Кругла (41) проводить руханку для дітей на одній зі станцій метро у Харкові.

Юлія Кругла  - одна з волонтерок. До війни Юлія професійно займалася флористикою, а до того десять років працювала вчителькою у школі. Зараз відчула потребу повернутися до роботи з дітьми. 

«Через сильний стрес в дітей буває безсоння, неконтрольована агресія, навіть психічні розлади, – пояснює Юлія, – Щоб покращити їхній емоційний стан, ми робимо зарядку, вправи з дихання, даємо їм певне розумове навантаження. Ми їх відволікаємо від війни».Сьогодні відбулася прем’єра вистави, яку вони з дітьми готували чотири дні. «Це вистава про дві планети – одну хорошу й одну погану. І погана планета нападає на хорошу», – пояснює Соня, яка стала маленькою режисеркою і сценаристкою. 

ЮНІСЕФ надав волонтерам матеріали для проведення занять, у тому числі зошити, канцтовари, пластилін, фарби.

«На 29 станціях метро перебувають близько 1 500 дітей: від немовлят до дітей віком 15 років», – розповідає Марина Ладиженська, яка координує освітні заходи для дітей, що перебувають в укриттях на станціях харківського метро. «Саме ЮНІСЕФ надав кошти для обладнання дитячих майданчиків та куточків, на закупівлю канцтоварів та іграшок, на підтримку волонтерського руху».

За словами Марини, серед дітей є ті, які вже чотири тижні не виходять назовні. Багато хто з них боїться виходити на поверхню. 

«Але головна проблема – це зменшення соціальних контактів і нестача освітніх послуг», – каже Марина.

Вадим (14) робить вправи з математики під час уроку на пероні станції метро у Харкові
Кристина Пашкіна
Вадим (14) робить вправи з математики під час уроку на пероні станції метро у Харкові

14-річний Вадим розповідає, що снаряд влучив у його школу і там повилітали вікна. Тепер він з мамою живе на станції метро.

«Іноді тут буває холодно, а в цілому більш менш», – каже Вадим. 

«Уроки тут не як у школі, де 30 людей сидить і хтось зрозумів пояснення вчителя, а хтось – ні. Тут пояснюють тобі особисто, ти не боїшся перепитати».

У дитячих куточках з дітьми працюють вчителі, психологи, керівники гуртків, тренери спортивних секцій і танцювальних студій. 

«Це люди, які тим чи іншим чином дотичні до освіти, як формальної, так і неформальної. І зараз вони на волонтерських засадах зголосилися працювати з дітьми та молоддю», – з гордістю говорить Марина.

Волонтерка прикрашає сходи станції метро малюнками, які діти створили під час уроку малювання.
Кристина Пашкіна
Волонтерка прикрашає сходи станції метро малюнками, які діти створили під час уроку малювання.
Дитячі іграшки у вікні вагону харківського метрополітену, де ховаються від бомбардувань близько 1 500 дітей.
Кристина Пашкіна
Дитячі іграшки у вікні вагону харківського метрополітену, де ховаються від бомбардувань близько 1 500 дітей.

Для таких дітей, як Соня, ці заняття є життєво важливими. Але ніщо не може компенсувати найдорожче, що вони втратили – дім.

«У нас зараз проходять по два уроки на день – математика або українська мова, а потім музика. У мене тут з’явилося багато друзів, – розповідає Соня. – Але все одно я мрію повернутися додому і щоб все було добре».

Вже понад місяць війна завдає руйнівних наслідків для мільйонів людей в Україні, особливо дітей та вразливих верств населення. Вже 4,3 мільйона дітей були вимушені залишити свої домівки, а ще мільйони відчайдушно потребують безпеки, стабільності та захисту.

Мама Вадима (14) Катерина Касімова (39) порівнює життя на станції з комунальною квартирою: потрібно спільно облаштовувати побут, знаходити з усіма спільну мову.
Кристина Пашкіна
Мама Вадима (14) Катерина Касімова (39) порівнює життя на станції з комунальною квартирою: потрібно спільно облаштовувати побут, знаходити з усіма спільну мову.

Оскільки обстріли та бомбардування загострюються, ЮНІСЕФ в Україні докладає зусиль для розвитку спроможності громадських і молодіжних організацій у всій країні, щоб подолати вплив війни на психічне здоров’я та сприяти гарному психосоціальному самопочуттю тих, хто постраждав від конфлікту. 

Діти використовують зошити та канцтовари, надані ЮНІСЕФ, під час навчання у сховищі в харківському метро.
Кристина Пашкіна
Діти використовують зошити та канцтовари, надані ЮНІСЕФ, під час навчання у сховищі в харківському метро.