Як це — керувати службою у справах дітей у громаді, яка постраждала від війни
ЮНІСЕФ підтримав Чернігівську громаду, де десятки сімей із дітьми потребують допомоги
- Доступно:
- Українська
- English
Розграбована техніка, втрачена документація та вибиті шибки — таким Інеса Антоненко побачила своє нове робоче місце в службі у справах дітей в одному з найбільш постраждалих від війни селі Іванівка, що на Чернігівщині. ЮНІСЕФ надав фахівчині ноутбук для роботи, адже десятки сімей із дітьми в громаді продовжують потребувати підтримки.
До війни Інеса Антоненко працювала в місцевому відділі освіти. Вона живе в сусідньому селі Ягідному, яке також пережило важкі бої. Три тижні жінка та її родина провели в задушливому підвалі школи разом із 380 односельцями, наймолодшому з яких було лише три місяці. За цей час у сховищі померло 11 людей.
Коли Інеса відійшла від пережитого, їй запропонували посаду керівниці служби у справах дітей.
«Це складно — дітки, їхні життя, їхні проблеми... До того ж тут не лишилося ніякої інформації: ноутбуки вкрали, особові справи були розкидані всюди, — розповідає фахівчиня. — Винесли електрочайник, обігрівачі… Навіть крем для рук з моєї шухляди зник»
Іванівка розташована за 15 кілометрів від Чернігова. Село є одним із найбільш постраждалих в області. Будівля сільської ради зустрічає відвідувачів розбитими шибками. Її вікна частково забиті дошками та затягнуті плівкою. Поруч стоїть зруйнований будинок культури. У своєму кабінеті Інеса не знімає куртку, бо в приміщенні дуже холодно.
Інформацію про дітей, які потребують підтримки, фахівчиня відновлювала по крихті. Оскільки комп’ютера не було, влітку брала лептоп у свого сина. Та на допомогу прийшов ЮНІСЕФ. «Я написала в чат, що мені конче потрібен ноутбук. І ось я його отримала. Для мене це незамінна річ, тому я часто забираю його з собою додому. Бо, знаєте, іншим разом страшно лишати. В ньому ж усе, що збирала по піщинках. Раптом знову щось трапиться?» — зізнається спеціалістка.
Служба опікується дітьми, позбавленими батьківського піклування, та сиротами. Таких у громаді 29. Через бойові дії сиріт додалося: мама одного хлопчика померла через осколкове поранення в серце.
«Значно більше дітей-сиріт через війну в нас не стало, на щастя. Але треба враховувати, що цей статус отримують ті, хто залишився без обох батьків. А в нас є діти, які втратили тата. Ми про них знаємо і допомагаємо їм»
Інший важливий напрям роботи Інеси — підтримка родин, які потрапили у складні життєві обставини. Разом із соціальним працівником вона навідує такі сім’ї, допомагає їм, аби діти мали належні умови життя й лишалися зі своїми батьками.
ЮНІСЕФ співпрацює зі своїми партнерами та урядом, щоб забезпечити дітей та сім'ї по всій Україні необхідною їм підтримкою.
Загальнонаціональна програма «Дитина не сама» — ініціатива Радниці — Уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації — запущена Офісом Президента України спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та Міністерством соціальної політики України.
На сьогодні майже 1,5 тисячі українців та українок пройшли навчання та готові прийняти у свої родини дітей, які залишилися без батьківської опіки.
