Школярі на Луганщині вчаться основам 3Д-друку

В Університеті ім. Даля школярі вчаться втілювати свої ідеї у життя за допомогою сучасних технологій.

Альона Вишницька, Кейт Бонд
image
UNICEF
26 Квітень 2019

В університеті ім. Даля в Сєвєродонецьку є кабінет, куди можна прийти з ідеєю – і надрукувати її на 3D-принтері. Тут діє майстерня FabLab, де кожен може навчитися працювати з новою технікою і розробити власний проект.

Щотижня за підтримки Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Європейського Союзу (ЄС) сюди на цілий день приїжджають десятки школярів із віддалених сіл Луганської області. Проект здійснює міжнародна організація Terre des Hommes.

За час існування FabLab його відвідали понад 350 дітей. Під час кожного візиту дітям влаштовують майстер-клас про те, як працювати з технікою і розповідають, що можна надрукувати на об’ємних принтерах. Відтак зацікавлені діти можуть запропонувати власний проект – скажімо, хочуть квадрокоптер для школи, і працювати безпосередньо над своєю ідеєю разом із менторами.

Основна ідея – показати дітям, що такі технології існують, і що можна зробити своїми руками купу всяких цікавих і корисних речей.

image
UNICEF

Крім того, це можливість для дітей виїхати за межі своїх сіл. Сполучення між містами на Луганщині дороге і довге – до Сєвєродонецька зі Станиці Луганської, наприклад, добиратися години три розбитою дорогою.

Сьогодні, в четвер, приїхала чергова група дітей – з села Волоське. Після теоретичної частини їм пропонують самим скласти скриньки, складові яких щойно вирізали на станку.

Кілька дівчат намагаються зрозуміти, куди прилаштовувати деталі. Їм на допомогу приходить Влад. Він уже склав скриньку собі, допоміг сусіду і пішов по рядах виглядати, кому треба допомога. Йому не треба детальних інструкцій – він дасть раду сам за кілька хвилин. Поки інші складають деталі докупи, він думає про те, як можна модернізувати виріб вдома. Можна, скажімо, зробити освітлення всередині – щоб лампочка автоматично вмикалась, коли скриньку відчиняють, і вимикалась – коли закривають.

Це зробити дуже просто, каже Влад, – достатньо лише продумати систему, купити лампочку, правильно поприєднувати дроти – і все запрацює.

image
UNICEF

Влад приїхав із села Волоське неподалік райцентру - Станиці Луганської. У його селі Станицю називають просто центром – бо там є бодай щось, якісь магазини. До Сєвєродонецька маршрутка коштує 250 гривень в один бік, тобто півтисячі в обидва.

За останні три роки Влад жодного разу не виїжджав за межі села – ну і «центру», але це майже те саме. Батьки просто не можуть собі дозволити такі витрати.

Влад – юний геній. Точніше, в школі він вчиться не дуже, хороші оцінки лише з точних предметів на кшталт фізики. Зате Влад практик. Він, каже, створює саморобки. І найбільша його саморобка - це мопед з бензопили.

Історія була така: Влад хотів мопед, батьки не купували, грошей не було, тому Влад знайшов у гаражі радянську бензопилу, колеса, назбирав металобрухт на раму, зварив – і поїхав. Все виробництво зайняло тижня півтора.

image
UNICEF

Звісно, не все так зразу – до мопеду були колонки, якась дрібнота. В основному до всього доходив сам – інколи допомагав тато, ще щось підглядав в інтернеті.

Мопед вийшов не ідеальним – на сто кілометрів їзди йому треба сім, а то й десять літрів палива, а це дорого. Тому Влад знайшов ще один старий мопед, викупив його за ціною металобрухту, реанімував, переробив – і тепер має оновлену версію, яка вимагає в чотири рази менше палива.

Роботи в селі, каже, нема. Батьки займаються городом. «Виростили – продали»: помідори, морква, влітку кавуни.

«Мені взагалі це село якось незручно дісталось. Ні запчастин не купити, нічого. Треба постійно ходити в Станицю – 5 кілометрів туди, 5 назад. Ну я звик, це ще нічого, є села, звідки пішки не дійдеш, треба гроші збирати, щоб доїхати», - каже хлопець.

image
UNICEF

У Волоському зараз не стріляють. У сусідньому селі, каже, інколи бахкає, але в них не падає. Через конфлікт батьки хотіли виїхати кудись усією родиною, але так і не виїхали – не захотіли кидати бабусю.  Її, каже Влад, якщо переселяти, то хіба що разом із домом.

Але залишатися надовго у Волоському Влад не збирається. Буде вступати у якесь трошки більше місто – мабуть, на інженера.