Вагітність під час карантину: подолати страх і не припиняти рух

Пов'язаний із пандемією COVID-19 карантин додав у життя вагітних українок чимало складнощів і переживань

ЮНІСЕФ
image
UNICEF
05 Серпень 2020

Пов'язаний із пандемією COVID-19 карантин додав у життя вагітних українок чимало складнощів і переживань: змінився режим дня, робочий графік, водночас погіршився доступ до медичних послуг.

На думку Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), пандемія може ускладнити надання життєво важливих медичних послуг вагітним жінкам та новонародженим, до того ж створювати для них додаткові ризики. Згідно з оцінками ЮНІСЕФ, в усьому світі в період пандемії COVID-19 на світ з'являться близько 116 000 000 дітей. Матері і немовлята стикнуться з суворими реаліями, такими як глобальні заходи, введені у відповідь на COVID-19 в їхніх країнах, карантин і комендантська година, перевантаженість медичних установ, зайнятих переважно реагуванням на пандемію, дефіцит поставок і нестача обладнання, а також відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників, які супроводжують пологи, там, де медики включно з акушерками перенаправляються на лікування пацієнтів з COVID-19.

Три вагітні жінки поділилися своїми історіями підготовки до важливої і хвилюючої події в їхньому житті в умовах карантину. І хоча в них різні терміни вагітності, різні професії і живуть вони в різних регіонах України, всі вони стикнулися зі схожими проблемами — це труднощі з допуском партнерів до пологової зали, перешкоди в проходженні УЗД і часткове обмеження фізичної активності.

Юлія: «Потрібно звикнути до нового світу»

«Я дізналася про вагітність в одному світі, а народжуватиму вже в іншому. За останніх три місяці карантину наш звичний світ змінився, і нам потрібно до нього звикнути», — говорить харків'янка Юлія, яка готується вдруге стати матір'ю.

image
UNICEF

Юля ретельно дотримується всіх запобіжних заходів, щоб не заразитися вірусом: вона перейшла на віддалену роботу, відмовилася від відвідування магазинів і звела до мінімуму соціальні контакти.

За час карантину Юля вже звикла виходити з дому, прихопивши з собою два-три санітайзери, рукавички й медичні маски. Ось тільки до відсутності звичної активності й до постійного хвилювання під час відвідування медичних закладів вона звикнути не може. «Кожен візит у державну лікарню — це додатковий стрес. Мене непокоять недбалість оточуючих, черги, недотримання людьми дистанції, антисанітарія», — розповідає жінка, яка перебуває на сьомому місяці вагітності.

Порівнюючи свій попередній досвід очікування дитини з сьогоднішнім днем, Юля відзначає, що зараз її побоювання з приводу доступу до медичних послуг значно сильніші.

«На початку карантину в мене не було можливості здати потрібні аналізи й пройти УЗД планово. І зараз я дуже хвилююся, що пологовий будинок може закритися, якщо, наприклад, почнеться друга хвиля епідемії», — ділиться своїми страхами жінка, яка виховує 8-річного сина.

image
UNICEF

Підтримка родини дуже допомагає їй впоратися зі стресом. «Ми намагаємося частіше гуляти в парку, де менше людей. Син і чоловік грають у футбол або катаються на велосипедах. А я поки в ролі вболівальниці», — усміхається Юля, додаючи, що спільний відпочинок із чоловіком і сином покращує їй настрій.

Заборона на партнерські пологи, впроваджена зараз в низці пологових будинків по всій Україні, стала одним із головних розчарувань для жінок у період пандемії. «Коли я народжувала сина, чоловік мені дуже допоміг. Пологи були болісними, кілька разів я втрачала свідомість. І єдине, що я чула тоді, — це голос чоловіка», — згадує харків'янка.

У свою чергу Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні закликає медиків забезпечити можливість партнерських пологів, які є вкрай важливими для жінок. Адже присутність поруч близької людини — найголовніша підтримка для породіллі.

Чоловік Юлі знає, що в пологових будинках їхнього міста партнерам рекомендують протестуватися на COVID-19. Він готовий зробити це, аби лише його пустили до пологової зали. А поки родина сподівається, що до моменту пологів карантин буде пом'якшений.

«Мені б хотілося, щоб моя дитина народився у світі, де людське життя є цінністю. Де кожна людина відчуває, що вона потрібна, що її цінують — і не тільки рідні, а й держава, і суспільство, у якому вона живе», — ділиться мріями харків'янка, яка готується до появи в родині маленької дівчинки.

Валентина: «Майбутня мама повинна бути сильною»

image
UNICEF

Валентина щодня долає 11-15 тисяч кроків по парках і вуличках Ужгорода, обминаючи центр міста й людні місця. Валя завжди відповідально ставилася до спортивних навантажень і свого здоров'я, але зараз, під час вагітності, яка прийшлася на період карантину, для неї це важливо як ніколи. І тепер, крім пляшечки з водою, на прогулянки майбутня мама завжди бере ще й медичну маску.

«У зв'язку з карантином і вимушеною самоізоляцією мені довелося знизити свою активність і тренування на 20-30%, тому що спортзали й парки були зачинені. Але під час вагітності дуже важливо не припиняти рух. Кожна людина, а особливо майбутні мами, повинна проходити в день хоча б 5-6 тисяч кроків, прагнучи до цифри 10 тисяч», — запевняє Валя, яка працює фітнес-тренером.

a pregnant woman in a mask
UNICEF

Щоденні персональні тренування й робота, переведена зараз у режим відеоуроків, допомагають їй не тільки добре почуватися, але й справлятися з хвилюванням через пандемію.

«Ми повинні бути сильними. Коли ми даємо нове життя, ми повинні вміти з ним впоратися. Для цього руки мають бути сильними, спина має бути здоровою», — ділиться переконаннями Валя, яка через карантин улюблені заняття в басейні замінила на розтяжки, силові тренування й походи в гори.

«Не потрібно ставити якихось рекордів. Однак потрібно собі приділяти увагу, як і майбутньому житті у нас у животику. Необхідно хоча б п'ять хвилин на день приділяти диханню і мінімум годину проводити на свіжому повітрі», — продовжує майбутня мама.

image
UNICEF

На початку вагітності Валя та її чоловік планували, що пологи пройдуть у Києві і будуть партнерськими. Але через пандемію плани довелося переглянути.

«У Києві я б могла отримати медичні послуги більш високої якості, але довга дорога під час карантину мене лякає. Тому я вирішила народжувати вдома, в Ужгороді. Виявилося, що в місті тільки один пологовий будинок, тож вибору в мене немає», — розповідає вона.

Багато пологових будинків в Україні через пандемію обмежують партнерські пологи, і медики поки не дали Валі чіткої відповіді, чи зможе чоловік підтримати її під час появи на світ малюка.

І хоча жінка налагодила контакт із лікарем, вона намагається не загадувати, як проходитиме ця важлива для неї подія.

«Вагітність — такий час, коли кожна жінка хоче трохи розслабитися, отримувати медичні послуги високого рівня і відчувати повагу. Не можу сказати, що на це можна зараз розраховувати. І карантин, звісно, додає стресу. В ці три місяці всі мої плани зривалися, тому я перестала їх будувати», — говорить вона. Через пандемію Валя довго чекала, щоб потрапити на свою першу УЗД у поліклініці.

image
UNICEF

А поки вона сподівається, що карантинні обмеження скоро знімуть, а період самоізоляції навчить людей бути добрішими одне до одного.

«Я б хотіла, щоб пандемія навчила людей давати одне одному можливість дихати: як у прямому сенсі — тримати дистанцію, так і в переносному — поважати особистий простір іншої людини, — розмірковує Валя, яка зараз перебуває на п'ятому місяці вагітності. — Наш світ формують люди, і мені б хотілося, щоб моя дитина з'явилася у світі добрих і відповідальних людей».

Анастасія: «Невідомість породжує страх, який потрібно подолати»

Вдома у киянки Анастасії вже кілька тижнів напоготові стоять три сумки, у які складені речі для її майбутньої дитини. Вони чекають того хвилюючого дня, коли Настя і її чоловік поїдуть до пологового будинку.

a pregnant woman is in ambulatory
UNICEF/2020/Filippov

«Мені пощастило, що в березні, ще до карантину, я встигла обрати пологовий будинок. І чудово, що в ньому є платні палати, куди я зможу взяти чоловіка на партнерські пологи. Тому що породіль у загальних палатах чоловіки навіть не можуть відвідати через пандемію», — розповідає Настя, яка зараз на дев'ятому місяці вагітності.

Карантинні обмеження також торкнулися майбутніх батьків під час отримання медичних послуг. На важливу УЗД Насті довелося йти самій. «Чоловікам не можна було заходити до лікарні. Було дуже мило спостерігати за майбутніми батьками, які скупчилися біля дверей клініки й дуже серйозно дивилися щоразу, як двері відчинялися», — згадує вона.

Настю засмучує, що через пандемію вона не змогла відвідати бабусю, яка живе в іншій області України.

«Карантин сплутав усі плани. Наприклад, у мене була мрія на травневі свята на три-чотири дні поїхати в Карпати й просто гуляти, насолоджуватися весною», — розповідає майбутня мама. Ще в період самоізоляції вона дуже сумує за дружніми зустрічами.

Однією з проблем на початку карантину, вважає Настя, була недостатня кількість інформації про COVID-19 і вплив вірусу на вагітних і немовлят. «Невідомість породжує страх», — впевнена вона.

image
UNICEF

Подолати труднощі й тривоги, пов'язані з самоізоляцією, Насті допомагають її улюблена викладацька робота, близькі люди й позитивний погляд на життя, який, вона сподівається, передасться і її доньці. «Мені хочеться, щоб моя дитина росла в світі, де навколо того, чим хочеться захоплюватися, було більше, ніж того, що хочеться критикувати», — усміхаючись говорить майбутня мама.

Щоб забезпечити кваліфіковану допомогу для кожної матері та кожного немовляти, а також щоб запобігти лікуванню ускладнень під час вагітності та народження дитини в період пандемії COVID-19, ЮНІСЕФ закликає негайно інвестувати в підготовку медичних працівників та надання їм необхідних захисних засобів.