Новий навчальний рік дарує надію українським підліткам
Попри нищівну війну Марія знайшла в собі нові сили та плекає надії на майбутнє.
- Доступно:
- Українська
- English
Як і мільйони дітей по всій Україні, чиї домівки та школи зруйнувала війна, останні кілька місяців 12-річна Марія немовби потрапила у кошмар.
«Мою школу розбомбили приблизно місяць тому, в липні. Я не знаю, чому вони це зробили. Я думала, що COVID — це погано, але найгірше у моєму житті було попереду».
Разом із сім’єю та друзями Марія змушена була ночами ховатися від бомб і пострілів у темному підвалі харківського будинку.
«Коли нашу місцевість обстрілювали, ми з друзями трималися за руки, — згадує вона. — У моєї подруги стався напад астми, тож я її заспокоювала. Я говорила їй, що все буде добре, що ми виживемо».
В найтемніші часи вона змогла віднайти в собі сили та сподівається допомогти іншим відновитися.
«Мені здається, я почала краще розуміти себе, — пояснює дівчинка. — Я не могла проводити час із друзями, адже вони всі поїхали, та не ходила до школи. Тож я продовжила саморозвиток у інший спосіб. Я почала вести “щоденник подяки” та медитувати. Це допомагає мені краще зрозуміти себе. Я ще більше зацікавилася психологією й усвідомила, ким хочу стати в майбутньому та що мені для цього потрібно зробити».
«Мені подобається спілкуватися з людьми й у такий спосіб більше дізнаватися про них. Я хочу допомагати їм долати психічні захворювання та інші складнощі, — продовжує вона. — Через війну дуже багатьом буде потрібна психологічна допомога. Я хочу вміти розв’язувати ці проблеми».
Оскільки більша частина її школи в Харкові була зруйнована внаслідок авіаудару, з вересня Марія навчатиметься онлайн.
«Мені подобається моя школа, тому що вчителі поважають і люблять нас, намагаються багато чого навчити. Ми можемо обговорювати з ними різні речі, навіть коли просто зустрічаємося в коридорі, — говорить вона. — Також я люблю спілкуватися зі своїми шкільними друзями».
Зараз головна надія Марії — на мир.
«Моє найбільше бажання — щоб ніколи не було воєн, — ділиться роздумами дівчинка. — Вони калічать і вбивають людей. Людство на це не заслуговує. Ми не повинні помирати ні за що».
Через війну мільйони сімей в Україні потребують негайної допомоги, безпеки та захисту. Ще до початку бойових дій пандемія COVID-19 негативно вплинула на освіту дітей — мільйони школярів змушені були навчатися на самоті за підручниками та сидячи перед екранами. Сьогодні невідомо, чи відкриються з 1 вересня школи та скільки з них будуть готові приймати учнів, чи зможуть діти повернутися до класів, побачитися з учителями і друзями.
ЮНІСЕФ у партнерстві з урядом України розробляє національну програму «Спільно до навчання», мета якої — безпечне та якісне навчання для кожної дитини в Україні. Програма включатиме такі кроки та напрями діяльності:
- З вересня 2022 року — доступ дітей молодшого шкільного віку до очного, змішаного або цифрового навчання в безпечному середовищі, дружньому до дітей.
- Якісне змішане навчання для підлітків (середня та старша школа).
- Якісне онлайн-навчання для всіх дітей через Всеукраїнську шкільну онлайн-платформу.
- Відновлення постраждалих шкіл і забезпечення педагогів й учнів матеріалами, які дають доступ до освіти.
- Психічне здоров'я та психосоціальна підтримка у школах для викладачів та учнів.
- Здоровий спосіб життя у школах — харчування, гігієна та профілактика інфекцій, а також вивчення правил безпечної поведінки з вибухонебезпечними предметами.
