Дитинство в темряві
Цієї зими діти продовжують потерпати від наслідків війни в Україні
- Доступно:
- Українська
- English
При мерехтливому світлі свічки маленька Варвара читає мамі казку про лисичку, яка жила у крижаній хаті: «Прийшла весна, і хатка розтанула…» Та на відміну від хитрого казкового персонажа семирічна дівчинка з міста Буча чекає на весну з нетерпінням. Вона вірить, що весною, а саме на її день народження, в Україні закінчиться війна. І тоді її власна домівка перестане бути темною та «крижаною», в ній знову буде яскраве світло й опалення, а за вікном більше ніколи не витимуть сирени.
«Світло знищили — тепер його немає. І його невчасно вимикають. Іноді вимикають удень, іноді вночі», — пояснює ситуацію Варвара. Вона особливо сильно засмучується через вечірні відключення, адже боїться темряви. Мама дівчинки Вікторія запалює в дитячій кімнаті декілька свічок, щоб Варвара та її старший брат Тимофій могли вчити уроки. Але темрява — не єдина проблема родини, яка мешкає в багатоповерховому будинку, де опалення теж залежить від електрики.
В умовах війни зима стає випробуванням для багатьох українських сімей. Через інтенсивні ракетні обстріли українських міст тривають масштабні перебої з електро- та водопостачанням, внаслідок чого люди залишаються без тепла та води на тлі суворих погодних умов.
Запасний план
Колись, коли Тимофій стане дорослим, а в Україні закінчиться війна, він поїде до Америки, щоб покататися в найбільшому скейт-парку. А поки 11-річний хлопець сумлінно вчить англійську, щоб наблизити свою мрію. “Fireplace, fireplace, fireplace”, — декілька разів виводить він акуратним почерком у прописах англійське слово, яке перекладається як «камін». Здається, саме його і не вистачає в дитячій кімнаті зараз. Варвара і її брат тепло вдягнені навіть удома, бо за кілька годин без електрики у їхній квартирі стає холодно.
«Мама купила дрова і спирт, щоб жити в селі й запалювати там піч. Бо тут у нас, якщо немає світла, немає й тепла», — п’ятикласника Тимофія вже турбують дорослі проблеми, пов’язані із виживанням цієї зими. Після відключення електроенергії майже на добу батьки Тимофія та Варвари почали готуватися до «плану Б» на випадок серйозних холодів.
Однак дітей, які пережили евакуацію із Бучі на початку війни та на власні очі бачили бойові дії, лякає ще один переїзд.
«У селі з піччю буде тепліше. І їсти приготувати можна. Але є причини, чому в селі буде незручно. Біля будиночка величезне поле, тож трохи страшно, якщо там будуть снаряди й міни», — пояснює Тимофій, який під час блекауту сам збирає ліхтарики з батарейок та світлодіодів.
Подарунок на день народження
Варвара використовує ліхтарики та свічки не тільки для читання казок і виконання домашніх завдань, а навіть коли переміщується квартирою.
«Я не боюся денних відключень електроенергії, тому що є світло надворі. Я боюся їх ввечері, тому що спати без світла я не звикла. Боюсь іноді йти коридором, бо там немає світла. Мені не подобається те, що вимикають світло. Мені це нагадує день, коли війна почалася», — для Варвари, як і для її брата, темрява у квартирі тепер асоціюється з бойовими діями.
Вдень шкільні заняття дітей у Бучі часто переривають звуки повітряної тривоги. Тож війна відбирає в Тимофія, Варвари та ще мільйонів українських дітей освіту, тепло, світло, зрештою, їхнє невідчужне право на щасливе дитинство.
«Мені дуже не подобається, що зараз бомблять. Я вже втомилася від цього. Тато мені каже, що війна скоро закінчиться — на мій день народження наприкінці весни. Я не знаю, чи точно в цей день закінчиться. Але якщо так буде, то в мене буде радість, я буду дуже весела», — навіть у напівтемній кімнаті видно, яким світлим та усміхненим стає обличчя Варвари, коли вона говорить про свою найбільшу мрію.
Паливо в перерахунку на контрольні
Цієї зими в українських школярів своя сумна математика. Літр палива та година роботи генератора — стільки 15-річному Владиславу та 12-річному Вадиму потрібно, щоб виконати контрольну роботу.
Брати з Ірпеня мають такі ж самі проблеми, що й родина Варвари із сусідньої Бучі. Невеликі населені пункти поблизу Києва, назви яких стали відомі всьому світові через нищівні військові дії та безжальні вбивства мирного населення, ще досі оговтуються від пережитого.
Вадим та Владислав разом із батьками виїжджали з Ірпеня на час сильних обстрілів міста. А коли повернулися, то побачили, що більше не мають дому. Їхній будинок було зруйновано снарядом.
Зараз родина мешкає в літній прибудові. Тут встановили пічку та генератор, який рятує під час відключень електроенергії. Але через високі ціни на бензин, необхідний для роботи генератора, родина постійно економить.
«Буває, що світла немає весь день. Стандартно його вимикають на чотири години, — розповідає мама хлопців Світлана. — Коли почалася війна, наше життя перевернулося, все абсолютно змінилося. Діти втратили навчання, друзів, будинок, я втратила роботу».
Жінка занепокоєна якістю знань своїх синів, адже постійні відключення світла та повітряні тривоги не дають їм змогу отримувати роз'яснення нового матеріалу від вчителів. Деякі педагоги в Ірпені не можуть вийти в онлайн для проведення занять понад два тижні.
Водночас її старший син Владислав більше засмучений тим, що майже не бачить друзів. А під час вимкнень світла, коли зникає мобільний зв’язок, навіть не може з ними зв’язатися.
«Війна — це коли вбивають людей, воюють. Це постійні вибухи, постріли, вбивства. Це зруйновані будинки. Це коли ти переживаєш за близьких і друзів, переживаєш за себе. Це страх, — говорить Владислав, який разом із родиною готується до важкої зими в Ірпені, і додає: — Це темрява».
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та партнери постійно працюють над розширенням програм із порятунку життів дітей та їхніх родин в Україні. Понад 280 тисяч дітей уже забезпечені навчальним приладдям, більш як 1,7 мільйона дітей та їхніх родин отримали психологічну та психосоціальну підтримку. Майже 4 мільйонам людей у найбільш постраждалих регіонах надали речі першої потреби та медикаменти.
Щоб підтримати вразливих дітей взимку, ЮНІСЕФ забезпечуватиме сімʼї необхідними товарами, послугами та надаватиме грошову допомогу. Крім постачання зимових предметів, таких як одяг, взуття та ковдри, фонд розширить перелік послуг для дітей та систему грошових виплат. Школи будуть забезпечені системами опалення й паливом, у лікарнях з'являться нові генератори й теплові насоси, а 50 тисяч дітей-переселенців отримають зимовий одяг. Така підтримка надаватиметься через різні засоби реагування та платформи.
