Люди та квіти за сотні кілометрів від дому

16-річна Даша не вірила, що розпочнеться війна, але реальність виявилася невблаганною

ЮНІСЕФ, The Village
Image
UNICEF
23 Червень 2022

16-річна Даша не вірила, що може початися війна. Ще 23 лютого вона була звичайною київською школяркою, гуляла з друзями та готувалася до ЗНО. 24 лютого прокинулася від криків молодшої сестри та сирен. Батьки страшенно панікували, Даша ніколи не бачила їх такими. Увесь перший день війни Даша проплакала вдома, готуючись померти.

Наступного дня вони всією сім’єю виїхали на дачу до Київської області. Там їх жило 10 осіб із чотирьох поколінь: Даша із сестрою, їхні батьки, бабуся та дідусь, сестра бабусі з чоловіком, прадід і прабабця. А ще чотири собаки. 

Image

Даша дуже схудла, бо боялася з’їсти зайвого. Вона просто не дозволяла собі їсти, тому що думала, що потім через неї всі будуть голодувати. Хоча насправді продуктів вистачало.

За два тижні життя батько вирішив відвезти сім’ю до Кам’янця-Подільського. Одну з чотирьох собак довелося лишити вдома – вона була хвора на рак і навряд змогла би витримати складну дорогу. Це дуже підкосило моральний стан Даші.

У батьків Даші не вистачало грошей, щоби винаймати житло в Кам’янці-Подільському, тому вони оселилися в гуртожитку. «Він був огидним. Туалет – діра в підлозі, жодних дверей, ніщо не прикрито. Панцирні ліжка, на яких незручно спати. Але я була вдячна, що ми живі».

Image

Перші два тижні Даша просиділа в гуртожитку, не виходячи на вулицю. Одяг у Даші був лише зимовий, а на вулиці починалася весна. Вона вирішила пошукати в новому місті «своїх» людей і завантажила застосунок для знайомств. Розуміючи, що якісь друзі – це єдине, що могло б її зараз підтримати, Даша продовжувала шукати в застосунку людей та ходити з ними на прогулянки. Так одного разу наштовхнулася на киянку Машу, з якою швидко знайшла спільну мову та яка допомогла їй прожити складний період адаптації. «На першу зустріч вона принесла мені квіти». Певний час їхнє близьке спілкування дуже допомагало Даші. Але єдиним бажанням дівчини так і лишилося швидке повернення додому. До свого залишеного собаки та своїх друзів. Якщо раптом хтось із них не виїхав із міста.

Щоб допомогати таким як Даша, 150 волонтерів UNICEF були залучені для проведення соціально-емоційних і навчальних заходів у кількох районах Києва. До занять долучилися 100 дітей і підлітків від 3 до 17 років.