Як змінювати світ, коли тобі 15?

У рамках освітнього проєкту STEM is FEM за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ Україна) та ООН Жінки в Україні пройшов благодійний вечір «Наука – це вона». Під час події відбулося нагородження 12-ти переможниць всеукраїнського конкурсу есе про науковиць, а також зустріч Першої Леді Олени Зеленської з дівчатами-лідерками, які змінюють майбутнє України.

Одна з переможниць конкурсу, Ярослава Назаренко, отримала нагороду від ЮНІСЕФ Україна за своє есе про фізикиню Антоніну Прихотько “Світові потрібна наука, а науці - жінка”

>Відео-запис події

Фіналістки конкурсу поділилися своїми ідеями про те, як зробити світ і локальні суспільства більш інклюзивними, як зацікавити дівчат STEM-спеціальностями, боротися з упередженнями та стереотипами самотужки. 

Говорити про те, як працює держава, ще в школі

Щоб приймати рішення, долучатись до змін та ініціювати їх на державному рівні, потрібно щонайменше розуміти, як працює система. У молоді є для цього потенціал — проте немає базових знань про те, як усе влаштовано та де їхня залученість буде доречною.

“У школах нас не навчають процесів державотворення. Ми не знаємо, яка функція держави, хто такі депутати, що робить уряд і міністри. Ми не знаємо цього зі школи, хоча це її прямий обов’язок — пояснювати, як працює світ і наша держава. Серед моїх однолітків мало хто знає, які ми платимо податки та на що вони йдуть, чому ми маємо ходити на вибори й на що це впливає”, — пояснює 22-річна Сніжана Бурдинюк з Івано-Франківська, експертка по роботі з дітьми та молоддю у складних життєвих обставинах в чернівецькому об‘єднанні «Захист». У своїй волонтерській діяльності приділяє увагу питанням регіонального розвитку, роботи з дітьми та молоддю, інклюзії в суспільстві. 

Має досвід волонтерської діяльності в рамках проєктів «Агенти волонтерства», «Українська академія лідерства», ГО «Опора», ГО «Право вибору» та ГО «Молодь за мир».

Відтак, щоб нові покоління захотіли ставати агентами змін, потрібно реформувати освіту — аби вона бодай частково пояснювала ці базові механізми.

Пояснювати, що таке STEM-спеціальності

Хімія, біологія, фізика та інші STEM-спеціальності зараз не можуть похвалитися популярністю серед абітурієнтів в Україні. За словами першої леді Олени Зеленської, наступного року дефіцит на таких спеціалістів у світі зросте — і Україна не виняток. У Британії та Німеччині такий дефіцит вже наступного року сягатиме 50%. В Україні такої статистики немає, але цифри можуть бути подібними. Це, пояснює Зеленська, вплине на те, що запит від держави та приватних підприємств зростатиме — саме тому Міністерство освіти й науки зараз орієнтоване на технічні спеціальності: ІТ, інженерію та інші.

“Проблема непрестижності STEM зараз поширена. Однокласник, коли почув, на якій спеціальності я навчаюсь, сказав: “А, то працювати ти потім ніде не хочеш. Чому ти не пішла на юриста, перекладача, журналіста?”, — згадує 19-річна Надія Касянчук з Тернополя, переможниця проєкту “Наука — це вона”. 

Надія одночасно навчається на біотехнологіях та фармації у двох університетах, планує розвиватись у сфері біотехнологій та цікавиться біоінформатикою — сферою, яка поєднує біотехнології та комп’ютерні науки. У майбутньому хоче покращувати систему природничої освіти в Україні.

Щоб популяризувати технічні спеціальності, на думку Надії, потрібно щонайменше в школі показувати, як їх можна застосувати в житті.

“Близько 2 років я мріяла бути біологом і працювати в лабораторії. І коли одного дня я прийшла і поділились цим планом з мамою, вона мені сказала: “почекай, а хто такий біолог?” Мене це ввело в ступор. Бо біолог — це науковець, який працює в лабораторії, якщо простими словами. Але чому люди цього не знають і не розуміють?” — додає 15-річна Єлизавета Кухарук з Рівного. 

Вона навчається в школі-ліцеї №12, очолює організацію Women in Technology, а у своїй волонтерській діяльності приділяє увагу питаннями гендерної рівності, репрезентації жінок у STEM та регіонального розвитку. Має досвід волонтерської діяльності в рамках проєктів Aspen Teens, Youth Bringing Immigrants Together та «Найбільший урок у світі»..

Більшість стереотипів навколо STEM-cпеціальностей існують довкола незнання, додає вона: “Перше, що приходить у голову, коли чуєш біоінженерія чи біотехнології, — це те, що ти працюватимеш вчителькою біології чи репетитором. І це весь твій кар’єрний розвиток”.

Ініціювати волонтерські проєкти, які популяризують сферу STEM

Боротися зі стереотипами та збільшувати інтерес до STEM-спеціальностей можна на різних рівнях. Наприклад, впроваджувати зміни та великі проєкти на рівні держави. Цей крок важливий, але може зайняти досить багато часу, уточнює Єлизавета, — і маленькі містечка відчують зміни нескоро.

Саме тому важливо паралельно розвивати громадські, волонтерські проєкти та організації.

“Особливо класно, коли цю сферу популяризують серед дівчат. Дівчатам часто може бути просто страшно розвиватися у цій сфері, бо вони відчувають тиск від батьків, оточення, однокласників, подруг, будь-кого. Тож це дуже круто, що зараз ми можемо долучатися до різних молодіжних ініціатив, які допомагають розвиватися маленьким громадам”, — каже Єлизавета.

Створювати інклюзивне суспільство, яке насправді потрібне всім

Інклюзія — це не лише про пандуси чи безбар’єрний простір. Значною мірою це про присутність людей з інвалідністю поруч та включеність їх у процеси змін та прийняття рішень. Це впливає і на людей без інвалідності — вони не бачать “інших”, і не знають, як з ними комунікувати чи як поводитися.

“Мені було 21, коли я вперше в житті побачила людину в інвалідному візку, — розповідає Сніжана. — Вона була усміхнена, успішна, життєрадісна — і тоді в мене почали руйнуватися стереотипи, але водночас і з’явився страх: як спілкуватися, що говорити, як не образити, як себе поводити. Буквально за 20 хвилин я зрозуміла, що достатньо бути собою, бо ми однакові, ми рівні”.

Виключення людей з інвалідністю — це процес, який зачіпає всіх, а інклюзивність — вигідна як людям з інвалідністю, так і без неї, діляться дівчата.

Цю тенденцію можна змінити. Один із кроків — впровадження Стратегії безбар’єрності 2030. Вона покликана створити безперешкодне середовище для всіх, і надати всім рівні можливості. Крім того, Україна отримала офіційний статус учасниці “Партнерства Біарріц” — міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей для всіх. У межах Партнерства Україна бере на себе зобов’язання у п’яти сферах: розвиток безбар’єрного публічного простору, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення, навчання дітей принципів рівності жінок і чоловіків, запобігання насильству, зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків та створення більших можливостей для чоловіків піклуватися про дітей.