«Допомагаючи іншим у цей непростий час, ти здобуваєш підтримку у відповідь»
16-річна Руслана з Южноукраїнська під час війни підтримує самотніх людей спілкуванням.
- Доступно:
- Українська
- English
Руслана Тєрєхова цього року навчатиметься у випускному класі. Дівчина пише вірші, добре знається на фізиці та присвячує кілька годин на день спілкуванню з літніми та самотніми людьми.
У перші місяці війни бойові дії наблизилися впритул до сусіднього міста Вознесенська, а Миколаївська область і досі потерпає від обстрілів. Попри це родина Руслани вирішила залишатися в рідному місті.
«Найстрашніше було усвідомлювати, що в якийсь момент я можу втратити своїх рідних, а мій дім можуть зруйнувати».
Руслана може допомагати людям, де б не знаходилась, адже вона телефонна волонтерка. Близько року тому, у розпал пандемії COVID-19, дівчина долучилась до проєкту ЮНІСЕФ «Мій телефонний друг», за підтримки агентства USAID. Тоді багато людей через карантин опинилися в ізоляції на самоті й потребували підтримки.
З початком війни, мільйони українців були вимушені покинути рідні міста. Для літніх і самотніх людей спілкування з молоддю сьогодні наче ковток свіжого повітря. Хтось із них втратив домівку, інші не бачили родину роками.
Через страх, тривогу та невизначеність Руслана певний час не могла знайти в собі сил, щоб знову зайнятися волонтерством.
«Коли я змирилася з новою реальністю, усвідомила, що мені пощастило не чути вибухів, я відчула, що хочу підтримувати інших українців. Ділитися своєю енергією, бути поруч із тими самотніми, хто наразі у більшій небезпеці, ніж я».
Руслана надихається розмовами з підопічними та відчуває, що ці короткі бесіди є і для неї безпечним простором. Це час, коли можна поділитися власними переживаннями, адже всі сьогодні в одному човні.
«Проговорювання своїх страхів, емоцій чи переживань щодо війни насправді допомагає. Я хочу, аби кожна самотня людина розуміла, що це окей сказати: мені страшно».
Серед телефонних друзів Руслани сьогодні ― бабуся з Житомирщини. Під час нетривалих телефонних розмов жінка щоразу переймається станом волонтерки, цікавиться, чи спокійно минув день. Попри потребу в спілкуванні бабуся навіть пропонувала віддати свій телефонний час тим, кому він може більше знадобитися.
🏆 Довідка UNICEF Youth Award 🏆
Руслана Тєрєхова, 16 років
Южноукраїнськ, Миколаївська область
Номінація:
Онлайн-волонтерство
Суть волонтерства:
Телефонне волонтерство, підтримка самотніх людей
Організація:
Українська Волонтерська Служба
«Допомагаючи іншим у цей непростий час, ти здобуваєш підтримку у відповідь».
Руслана шукає натхнення в людях, в історіях українців, які попри все не здаються. Часом дивиться стендапи, щоб підняти собі настрій.
«Круто, що я все роблю дистанційно, бо маю час на навчання, дозвілля і можу приносити користь країні. Онлайн-волонтерство насправді відкриває багато дверей для розвитку: спілкування зі старшими спонукає дізнаватися більше, висловлювати власну думку. Це завжди двостороння взаємодія».
Руслана провела близько 300 днів у розмовах зі старенькими, самотніми та вразливими людьми, яких підтримує Українська Волонтерська Служба у партнерстві з ЮНІСЕФ. Загалом юні волонтери здійснили 20 000 телефонних дзвінків та підтримали 5 000 людей, які звернулися на гарячу лінію.
Руслана не збирається зупинятися на своєму волонтерському шляху. «Мій телефонний друг» став першим волонтерським досвідом дівчини та надихнув її втілювати змінотворчі проєкти.
