Голод та морози
Рік війни зруйнував життя українських дітей
- Доступно:
- Українська
- English
Останній рік для десятирічного Богдана з Ізюма був найважчим у його житті. Хлопчик переніс обстріли, голод, окупацію, руйнування свого будинку та розлуку з рідними. З початку повномасштабного вторгнення його життя перетворилося на суцільні випробування.
І навіть сьогодні, коли зменшилася інтенсивність бойових дій у місті, він часто відчуває страх і плаче.
«Війна — це, коли чужі приїжджають і зненацька починають стріляти, а ми цього не очікуємо. І тепер ми весь час боїмося. А найважче – це прильоти, коли влучає у твій будинок. Ще важко, коли немає їжі і її доводиться просити в людей»
Богдан живе в розбитому цегляному будинку із бабусею та двома сестрами.
Хлопчик, чиє дитинство проходить в умовах гуманітарної катастрофи, не мріє про іграшки чи розваги. Він мріє про тепло, безпеку, зимові речі та можливість навчатися.
«Дрова ми економимо, бо їх небагато. Я їх ношу із сарая та рубаю на дрібні тріски, щоб бабуся могла топити пічку та готувати їжу. Без дров у нас буде дуже холодно»
Запас дров, якого вистачить всього на місяць холодної зими, до будинку Богдана привезли волонтери. Хлопчику хочеться вірити в диво: що хтось подарує йому ще і смартфон. Бо гаджет зараз означає доступ до онлайн-навчання. Але в сім'ї часто не вистачає грошей навіть на їжу, годі говорити про покупку телефона. В будинку родини немає стабільного електропостачання, зв'язку, газу та води.
«Я не ходжу до школи через війну та не можу вчитися онлайн, тому що не маю телефона. Зі мною займається моя старша сестра по старих підручниках»
ЮНІСЕФ та партнери постійно працюють над розширенням програм із порятунку життів дітей та їхніх родин в Україні: забезпечують дітей навчальним приладдям, надають психологічну та психосоціальну підтримку, а також речі першої потреби та медикаменти у найбільш постраждалих регіонах.
ЮНІСЕФ підтримує вразливі сім’ї взимку, забезпечуючи їх необхідними теплими речами та надаючи грошову допомогу.
