П'ять можливостей для дітей, які ми повинні використати прямо зараз:

Відкритий лист про те, чому я вірю в нашу здатність переосмислити світ на краще для кожної дитини після пандемії COVID-19

Генрієтта Фор
Генрієтта Фор
UNICEF
17 Лютий 2021

Пандемія COVID-19 є першою по-справжньому глобальною кризою, з якою ми стикнулися в нашому житті. Незалежно від того, де ми живемо, пандемія зачіпає кожну людину, і дітей найбільше. Мільйони людей позбавлені можливості отримувати основні медичні й освітні послуги та захисту лише тому, що вони народилися в бідності або через національну, релігійну чи расову належність. COVID-19 збільшив цей розрив, який є результатом нерівності, тож у віддаленій перспективі соціальні, економічні та медичні наслідки пандемії будуть дуже відчутними.

Однак не час ціпеніти від страху перед цими викликами. Від початку святкування 75-ої річниці ЮНІСЕФ ми отримуємо нагадування про те, що ця організація була створена в розпал чергової історичної кризи після Другої світової війни. У ті дні можна було б опустити руки під вагою масштабних проблем, із якими стикнулися діти у зруйнованому війною світі. Але ми переосмислили наші можливості. Ми побудували нові системи охорони здоров'я й соціального забезпечення по всьому світу. Ми перемогли віспу й поліомієліт. Ми створили Організацію Об'єднаних Націй.

Історія знову апелює до нас. В умовах попередніх глобальних криз — від світових воєн до пандемій — лідери збиралися разом для перемовин, досягнення домовленостей і підписання пактів. Вони погоджували нові шляхи заради відновлення миру, повернення до нормального життя, перебудови та співпраці.

Ми повинні згуртувати весь світ навколо практичного й конкретного плану із захисту наших дітей — обіцянки нашого покоління наступному, інвестувати в охорону здоров'я й освіту, вибудовувати більш стійкі системи та служби, які могли б охопити всіх дітей і забезпечити, щоб їм не нашкодили жодні скорочення бюджетів та економічні спади.

Оцінивши масштаби проблем, із якими стикаються діти в усьому світі, ми можемо з опертям на наш досвід, цілеспрямовано й упевнено просуватися вперед у рамках партнерства й солідарності.

Проте не йдеться про повернення до того, як усе було раніше. Для сотень мільйонів дітей у всьому світі «нормальне життя», як ми його розуміли, ніколи не було достатньо привабливим.

Нижче викладено п'ять можливостей для дітей у всьому світі, які виникли на тлі пандемії COVID-19, а також п'ять уроків на тему того, як ми можемо переосмислити світ на краще для майбутнього дітей, враховуючи думку молодих людей.

UNICEF

 

Шприці для вакцин на складі ЮНІСЕФ
UNICEF

«Риторика проти вакцинації, що набирає сьогодні обертів, загрожує нам смертельними хворобами, які в наш час необхідно було б повністю викорінити. Ніхто не повинен страждати від хвороби, яку можна було б безпечно попередити за допомогою вакцини. Ніхто». 

Ридхі (20 років), Таїланд

Для того щоб вакцини працювали, ми повинні зміцнювати довіру

Історія та наука переконують, що вакцини дають нам найбільший шанс на перемогу над цим вірусом, на відновлення нашого життя й засобів для існування.

Проте, як нагадує нам Ридхі, існує реальна загроза, що вакцини від COVID-19 не потраплять до всіх, хто їх потребує.

Вагання людей щодо вакцинації серйозно вплинуть на наші можливості в подоланні пандемії COVID-19. Опитування майже 20 000 дорослих із 27 країн показало, що приблизно кожен четвертий із них відмовиться від вакцинації проти COVID-19. Аналогічне дослідження серед американців засвідчило, що нечіткі та непослідовні заяви політиків і посадових осіб у сфері охорони громадського здоров'я здатні скоротити масштаби вакцинації.

Тим часом поширення неправдивої інформації про вакцини перетворилося на великий бізнес, що зростає. Під час пандемії підприємці, які працюють проти вакцинації, збільшили число своїх послідовників в інтернеті щонайменше на 20 відсотків. За даними організації Avaaz, 10 провідних веб-сайтів, ідентифікованих дослідниками як такі, що поширюють дезінформацію про здоров'я людей, мали майже в чотири рази більше переглядів у фейсбуці, аніж авторитетні веб-сайти в галузі охорони здоров'я.

Словом, ми втрачаємо непорушні позиції в боротьбі за довіру. А без довіри будь-яка вакцина проти COVID-19 буде непотрібною. Тим не менш в умовах глобального поширення вакцин проти COVID-19 у нас сьогодні є можливість охопити всіх дітей життєво важливою імунізацією. Світло в кінці тунелю мають бачити всі.

Що потрібно зробити.

Тепер, коли у світі розроблено кілька вакцин проти COVID-19, ми можемо перемикнутися на довгу й важку боротьбу з цим вірусом по всій планеті на рівноправних і справедливих умовах, охопивши всіх, у тому числі найбідніших і найбільш соціально ізольованих.

Уже триває робота з підготовки до цього дня. ЮНІСЕФ є надійним партнером Групи попередніх ринкових зобов'язань із закупівель відповідно до механізму COVAX — глобального механізму співпраці з метою забезпечення справедливого й рівноправного доступу до вакцин проти COVID-19 по всьому світу. Наша мета — зробити так, щоб мірою зростання доступності вакцин жодна країна, жодна сім'я і жодна дитина не були відсунуті на задній план. Ми досягнемо цього, очоливши зусилля із закупівель та постачання вакцин проти COVID-19 і використовуючи нашу інфраструктуру для доставок вакцин навіть у найвіддаленіші райони у складних з точки зору матеріально-технічного забезпечення умовах. Сподіваємося також на тісну співпрацю з урядами для забезпечення фінансової доступності й наявності вакцин проти COVID-19 для всіх країн.

Водночас важливим компонентом будь-якої вакцини є довіра, тому ЮНІСЕФ проводить глобальну кампанію у цифровому форматі із формування громадської підтримки та підвищення обізнаності на місцевому рівні про значущість та ефективність вакцинації загалом.

Технологічним компаніям належить зіграти величезну роль у цій справі, і вони вже зробили важливі перші кроки у боротьбі з поширенням небезпечної дезінформації на своїх майданчиках. У жовтні Facebook оголосив про впровадження глобальної політики щодо заборони реклами, яка шкодить вакцинації. Незабаром YouTube оголосив про боротьбу з контентом, спрямованим проти вакцинації, видаляючи відеоматеріали, які містять неправдиву інформацію про вакцини проти COVID-19. Однак можна зробити ще більше. Платформи соціальних мереж мають вжити заходів для того, щоб виявляти та видаляти контент, який спотворює правду.

Проблема невпевненості щодо потреби у вакцинації виходить далеко за межі питання вакцин проти COVID-19. У 2019 році ВООЗ заявила, що небажання вакцинуватися є однією з десяти головних загроз для глобальної системи охорони здоров'я і що за відсутності довіри вакцини є просто дорогими ампулами в лікарському кабінеті.

Повернутись до початку>


 

Дівчина-підліток із ноутбуком
UNICEF

«Я думаю, що зараз ідеальний час для шкіл, щоб вислухати своїх учнів і відшукати способи поліпшити свої механізми дистанційного навчання. Навіть після того, як пандемія мине, дистанційне навчання може стати цінним інструментом забезпечення доступності та гнучкості освіти».

Камогело (18 років), Південно-Африканська Республіка

 Усунення цифрового розриву може допомогти забезпечити якісну освіту для всіх.

Камогело має рацію. На піку закриття шкіл на початку 2020 року близько 30 відсотків школярів у світі не мали доступу до дистанційного навчання. У більшості країн трохи більше половини домашніх господарств мають доступ до інтернету.

Це ті діти, які вже й так навряд чи отримають доступ до якісної освіти. Той факт, що понад 50 відсотків 10-річних дітей у країнах з низьким і середнім рівнями доходу на момент випуску з початкової школи не вміють читати й не здатні зрозуміти зміст простого оповідання, свідчить про глобальну кризу у навчанні. І якщо ми не усунемо цифровий розрив, ця група молодих людей, яка швидко зростає, виявиться геть забутою.

Пандемія COVID-19 ще більше загострила цю проблему. Ми зараз отримали можливість, яка випадає лише раз за життя одного покоління, а саме можливість підключити кожну дитину та кожну школу до інтернету й надати нові, цифрові, інструменти, які допоможуть їм розвивати навички для реалізації свого потенціалу — в умовах пандемії COVID-19 і в майбутньому.

Що потрібно зробити.

Передусім уряди повинні надати пріоритет питанням відкриття шкіл і вжити всіх можливих заходів для безпечного відновлення їх роботи.

Ця велика пауза в навчанні до того ж створила умови для переосмислення сьогодні того, як ми організовуємо навчальні процеси.

У рамках ініціативи ЮНІСЕФ «Переосмислімо освіту» здійснюються революційні перетворення у процесах навчання й розвитку навичок з метою забезпечити якісну освіту для кожної дитини за допомогою електронного навчання, підключення до інтернету, використання різних пристроїв, надання доступних за ціною даних і залучення молодих людей. До кінця 2021 року ми маємо намір охопити 500 мільйонів дітей і молодих людей, а до 2030 року — 3,5 мільярда. Цей процес передбачає участь десятків партнерів із приватного сектору й урядів, а також включає все, що стосується найрізноманітніших аспектів — від доставки підручників у віддалені райони, підтримки освітніх радіопередач до охоплення дітей освітою в місцях їх проживання, в тому числі за допомогою SMS-повідомлень, груп у WhatsApp і підкастів.

Цифрові інструменти можуть змінити правила гри. Створений ЮНІСЕФ «Глобальний інструментарій цифрового навчання» розширює доступ до основоположних професійних і цифрових навичок, які можуть застосовуватися в найрізноманітніших ситуаціях, для найбільш важкодоступних і вразливих верств населення. Наприклад, спільно з корпорацією Microsoft ми працюємо над платформою Learning Passport, яка надає як онлайновий, так і фізичний доступ до шкільної програми багатьма мовами навіть у кризові періоди; ми співпрацюємо з Академією Хана щодо базових, цифрових і пов'язаних із точними науками навичок; ми пропонуємо цифрову програму для біженців і мігрантів, яка дає змогу вивчити мову приймаючої місцеві спільноти з метою отримання доступу до освіти й працевлаштування. Ми також співпрацюємо з Фондом «Вік для навчання» (Age of Learning Foundation), щоб забезпечити вільний доступ до програм підготовки до школи, навчання грамоти й рахування для більш ніж 180 000 учнів у всьому світі.

Однак для широкого використання навчальних інструментів необхідно забезпечити відповідний рівень підключення до інтернету. З цією метою ми працюємо спільно з державними та приватними партнерами над реалізацією ініціативи Німецького інституту глобальних і територіальних досліджень (GIGA) з розширення інтернет-доступу, для того щоб охопити кожну дитину, кожну місцеву громаду й кожну школу до 2030 року.

У рамках цієї роботи ми нещодавно ініціювали глобальне партнерство з компанією Ericsson для надання допомоги в складанні карт із показниками можливостей підключення шкіл до інтернету в 35 країнах до кінця 2023 року. Це перший крок на шляху до надання кожній дитині доступу до можливостей цифрового навчання.

Як справедливо зазначає Камогело, в цей вирішальний момент, використовуючи всю міць цифрових рішень, ми можемо здійснити революційні перетворення у процесах навчання й розвитку навичок для цілого покоління дітей.

Повернутись до початку>


image
UNICEF

«Чому ми ставимося до психічного здоров'я так, ніби це не важлива проблема? Чому ми говоримо зануреній у горе людині: «Ти просто накручуєш себе»? Чому ми, підвладні стереотипам, називаємо «божевільними» людей із психічними захворюваннями? ... Настав час позбутися цих стереотипів і визнати, що психічне здоров'я так само важливе, як і наше фізичне здоров'я».

Туулііккааа (18 років), Індія

Пандемія COVID-19 вкотре привернула увагу до стану психічного здоров'я молоді на глобальному рівні.

Туулііккааа права: психічне здоров'я є важливою проблемою, яка за своїм значенням не поступається проблемі фізичного здоров'я. Це особливо справедливо для дитячого й підліткового віку, коли на все життя закладаються наші когнітивні здібності і здатність до навчання, наш емоційний інтелект і стійкість до стресів.

Знову ж таки пандемія висвітлила, наскільки діти та молоді люди вразливі.

Пандемія COVID-19 перевернула з ніг на голову життя дітей у всьому світі, порушивши знайомі й комфортні моделі, такі як, наприклад, відвідування школи та ігри на свіжому повітрі. Обмежувальні заходи позбавили підлітків соціальних зв'язків і контактів із однолітками, які мають критично важливе значення в цьому віці. А багато дітей, травмованих насильством, відсутністю піклування або жорстоким поводженням у сім'ї, у період локдауну опинилися замкненими вдома разом зі своїми кривдниками і без тієї підтримки, яку вони зазвичай отримують у школі, в їхніх розширених сім'ях чи місцевих громадах. У 93 відсотках країн світу пандемія COVID-19 або порушила, або зупинила роботу найважливіших служб охорони психічного здоров'я.

Ці наслідки пандемії спричиняють зростання й без того тривожних втрат. У своєму попередньому листі я говорила про збільшення кількості психічних розладів серед дітей у віці до 18 років, тобто в критично важливий період розвитку молодої людини. Половина всіх психічних розладів розвивається у віці до 15 років, а 75 відсотків — у старшому юнацькому віці. Більшість із 800 000 осіб, які щорічно помирають унаслідок скоєння самогубства, — це молоді люди, а самоушкодження займає друге місце серед головних причин смерті дівчат віком від 15 до 19 років.

На жаль, надто багато дітей і молодих людей не звертаються по допомогу через стигму та дискримінацію, пов'язані як зі зловживаннями, так і з психічними розладами. Майже повсюдно охорона психічного здоров'я також недостатньо фінансується, і уряди мають докласти великих зусиль у цій сфері. У країнах із низьким рівнем доходу на охорону психічного здоров'я спрямовується менше одного відсотка бюджетів охорони здоров'я.

Однак з огляду на те, що діти й молоді люди стикаються з такими серйозними загрозами для їхнього психічного благополуччя, нинішня пандемія — це також можливість як більше говорити про психічне здоров'я дорослих і дітей, так і більше дізнаватися про нього.

Що потрібно зробити.

Молоді люди, такі як Туулііккааа, волають про підтримку, і ми маємо почути їх.

І деякі уряди вже роблять це. У Бангладеш, Грузії та Індії працюють безкоштовні телефонні лінії допомоги, які надають дітям життєво важливу підтримку. За перших 11 днів локдауну, пов'язаного з пандемією COVID-19, на індійську телефонну «Дитячу лінію» надійшло понад 92 000 дзвінків із проханням про захист від зловживань і насильства (кількість дзвінків зросла на 50 відсотків!).

>Гарячі лінії психологічної допомоги та протидії насиллю в Україні

У Казахстані, де рівень самогубств серед підлітків є одним із найвищих у світі, у квітні 2020 року ЮНІСЕФ запустив платформу для надання індивідуальних консультаційних послуг в режимі онлайн для підлітків. Крім того, було започатковано навчання й підготовка фахівців у сфері охорони психічного здоров'я у зв'язку з такими наслідками пандемії COVID-19, як тривожність, стрес і невпевненість. Усього за три місяці підготовлено понад 5000 шкільних психологів і фахівців у сфері охорони психічного здоров'я. Решта програм у цій країні сприяють реалізації заходів зі зміцнення соціальних зв'язків між підлітками за допомогою груп однолітків для надання підтримки та обговорень із батьками. Такий підхід передбачає перехід від стигматизації проблем психічного здоров'я до забезпечення порозуміння й допомоги за одночасного підвищення рівня консультування та підтримки.

Подібно до цього організації в усьому світі за допомогою заходів і кампаній, які вже добре зарекомендували себе, працюють із молодими людьми, щоб зробити соціальною нормою звернення по допомогу у сфері охорони психічного здоров'я. Наприклад, у межах проєкту «Час змінюватися» (Time to Change) у Сполученому Королівстві викорінюється дискримінація у сфері психічного здоров'я шляхом інструктування вчителів, шкільних адміністраторів та учнів щодо того, як слід розпочинати розмову, уникати стигми й надавати підтримку молодим людям.

Ми повинні робити більше: країни мають забезпечити такі інвестиції у розв'язання цієї проблеми, яких вона заслуговує. Потрібно значно розширити роботу служб охорони психічного здоров'я та підтримку молодих людей у місцевих громадах і школах, а також розвивати програми щодо методів виховання, щоб забезпечити отримання дітьми з уразливих сімей підтримки й захисту, яких вони потребують, у сім'ї.

Повернутись до початку>


 

Дівчинка сидить на стільці на пагорбі і дивіть вдалечінь
UNICEF

«Ми повинні позбутися почуття безпорадності й усвідомити, що ми безмежно сильні».

Кловер (20 років), Австралія

Пандемія COVID-19 не містить у собі дискримінацію. Джерелами дискримінації є наші суспільства.

Пандемія коронавірусу зачепила майже всіх людей на планеті. Але вона не зачіпає всіх нас рівною мірою. У дуже багатьох країнах ваша етнічна належність, ваш колір шкіри або ваш матеріальний стан можуть підвищити ймовірність того, що ви постраждаєте від її наслідків. Наприклад, у Сполучених Штатах афроамериканці складають 13 відсотків населення, але на них припадає близько чверті смертей від COVID-19, тобто для них імовірність померти від COVID-19 в чотири рази вища порівняно з білими.

У всьому світі люди, які працювали на «передовій», працівники життєво важливих сфер послуг, представники етнічних меншин, а також малозабезпечені та знедолені люди стикаються з непропорційно високим ризиком. Вони з більшою ймовірністю можуть заразитися цією хворобою, оскільки більшою мірою зазнають відповідного впливу й мають менше можливостей отримати медичний догляд і лікування. Це створює загрозу для всіх нас. Неважливо, багаті ви чи бідні: якщо ваш сусід хворий, ви теж можете захворіти.

Ця криза не закінчиться ні для кого, поки ми не покінчимо з нею для всіх і кожного.

До того ж різко поширюється бідність. За оцінками, наприкінці 2020 року в усьому світі число дітей, які живуть у малозабезпечених сім'ях, зросло на 142 мільйони осіб.

Однак наслідки бідності виходять за межі проблем охорони здоров'я. Найбідніші діти не тільки найменшою мірою спроможні захиститися від вірусу — вони також частіше за інших позбавлені доступу до дистанційного навчання, засобів для миття рук і відповідних послуг. Ще з більшими ризиками стикаються діти, які живуть в умовах гуманітарної кризи.

Існує вдвічі більша ймовірність того, що діти, ставши дорослими, житимуть в умовах бідності. Крім того, вони ще й більшою мірою схильні до потерпання від незворотних наслідків бідності впродовж усього життя. Лише зрідка діти мають другий шанс, щоб отримати критично необхідне харчування в ранньому віці, якісну освіту або належне медичне обслуговування, які дозволять їм вижити, досягти успіху та процвітання. Без упровадження необхідних заходів наслідки можуть позначатися на людині протягом усього її життя.

Що потрібно зробити.

Як красномовно стверджує Кловер, діти й молоді люди не є безпорадними. Ми повинні забезпечити можливість для кожної дитини робити свій внесок у життя суспільства. Жодна дитина, незалежно від її статі, раси, етнічної належності або релігії, не має бути забутою. Нам знову потрібно мати підтвердження прихильності до розв'язання проблем нерівності та дискримінації. Як заявив у цьому році Генеральний секретар Гутерріш, нам не тільки необхідні заходи політики нового покоління в галузі соціального захисту — ми повинні також боротися з глибоко вкоріненою дискримінацією за ознаками статі, раси або етнічної належності шляхом упровадження цілеспрямованих програм і політик.

Занадто багато дітей не мають доступу до базових послуг, які ми сприймаємо за належне. Наприклад, чиста вода й мило є головними «цеглинками» у запобіганні поширенню пандемії COVID-19 та інших захворювань. Такі інноваційні пристрої, як портативні станції для миття рук, керовані педаллю для унеможливлення контакту рук із іншими поверхнями, були встановлені на ринках, у медичних центрах і школах Еквадору та інших країн, щоб захистити дітей від вірусів і бактерій.

Такі заходи соціального захисту, як грошові перекази, можуть стати важливими інструментами не тільки в наданні допомоги сім'ям, які завдяки їм мають змогу «лишатися на плаву» в короткостроковій перспективі, але й у боротьбі з нерівністю в ширшому сенсі — забезпечують підтримку в багатьох інших аспектах, зокрема дозволяють відправити дітей у школи й медичні установи, купити продукти харчування підвищеної калорійності і скоротити масштаби дитячої праці. Сьогодні ЮНІСЕФ співпрацює з урядами 115 країн, сприяючи реалізації розширених програм соціального захисту у рамках заходів реагування на пандемію COVID-19 й попередження її наслідків.

Досвід минулих криз переконує, що існують вагомі інвестиційні підстави для пріоритезації соціальних секторів, навіть в умовах економічного спаду. Впроваджуючи заходи із захисту свого населення від потрясінь у зв'язку з пандемією COVID-19, уряди повинні запобігати скороченню інвестування в усі соціальні служби й забезпечувати ефективне використання ресурсів для підтримки надання таких послуг.

Повернутись до початку>


Хлопчик стоїть перед будинком, зруйнованим ураганом
UNICEF

«Для нас багато що змінилося відтоді, як ми втратили можливість виходити на вулиці й вимагати дій, але це не означає, що кліматичний рух приглушили. ... Нас неможливо змусити замовкнути. Кліматична криза все ще триває. Вона не зникла. Нічого не змінилося».

Ванесса (24 роки), Уганда

Зміна клімату  ще одна криза планетарного масштабу, яка не чекатиме.

Пандемія COVID-19 навчила нас того, що планетарні проблеми вимагають планетарних рішень. Діти як ніхто страждають від зміни клімату. Вони уразливі до змін повітря, яким ми дихаємо, води, яку ми п'ємо, і їжі, яку ми споживаємо. Відомо, що діти більше за дорослих зазнають впливу ризиків, що виникають унаслідок зміни клімату, таких як небезпечна для життя вода, нестача продовольства і хвороби, що передаються через воду. У разі продовження нинішнього сценарію ще на 20 років кожна четверта дитина в усьому світі житиме в районах із вкрай обмеженими водними ресурсами. Ми, дорослі, відповідальні за здоров'я планети, яку ми залишимо нашим дітям.

Нездатність радикально розв'язати проблему зміни клімату тільки посилить нерівність. Очікується, що до 2050 року сукупні збитки від зміни клімату досягнуть 8 трильйонів доларів США, збіднивши світ сумарно на 3 відсотки ВВП, а найбідніші регіони — ще більше. Якщо ми не діятимемо прямо зараз, то понад мільярд людей стикнуться з потребою переміщення протягом наступних 30 років, оскільки кліматична криза, стихійні лиха та збройні конфлікти призводять до зростання міграції з найсерйознішими наслідками як для країн, що розвиваються, так і для розвинених країн.

Що потрібно зробити.

Ми повинні пов'язати наші заходи з реагування на пандемію COVID-19 та ліквідації її наслідків з рішучими й невідкладними заходами, спрямованими на розв'язання проблеми зміни клімату й охорону довкілля.

Нам потрібні державні програми стимулювання, які б віддавали пріоритет низьковуглецевим рішенням і скоординованому глобальному підходу разом із заходами на місцях. Ми вже знаємо про деякі з таких рішень: зробити водопостачання, санітарно-гігієнічні служби стійкими до зміни клімату та стихійних лих; забезпечити сталий навчальний процес за допомогою «зелених» і безпечних шкіл; забезпечити облік проблем зміни клімату та стихійних лих службами охорони здоров'я; зменшити забруднення повітря, ґрунту і води; залучити молодих людей як провідників змін і наших партнерів у галузі охорони навколишнього середовища й боротьби зі зміною клімату; створити системи соціального захисту, які б враховували зміну клімату, з метою підтримки всіх постраждалих від стихійних лих; а також створити стійкі до кліматичних змін і стихійних лих системи й раціони харчування. Без збільшення інвестицій у перелічені рішення відновлення після завершення пандемії COVID-19 відбуватиметься набагато складніше.

Багато з цих рішень мають ефект ланцюгової реакції, працюючи на користь здоров'я й економіки за одночасного підвищення стійкості до майбутніх лих.

Сьогодні в 17 країнах щорічні втрати води становлять понад 80 відсотків від обсягу наявних у них водних запасів. Тож нам необхідно переосмислити світ і зробити його безпечним для дітей із точки зору забезпеченості водою. Краща координація та співпраця у сфері спільних водних ресурсів можуть стати каталізатором збереження миру й можливістю для створення більш стійких міст, джерел засобів для існування, а також чистого та безпечного середовища для дітей.

Водночас забезпечення чистою водою 40 відсотків населення планети, які не мають доступу до чистої питної води і засобів санітарії, може запобігти поширенню таких інфекційних захворювань, як COVID-19, у результаті чого кожен вкладений долар США принесе прибуток у розмірі 4 долари. У XXI столітті немає жодних вагомих причин, з яких ми не можемо забезпечити чистою водою і милом всі домогосподарства, школи, лікарні та поліклініки.

Зрештою ми можемо брати приклад із таких молодих людей, як Ванесса, які не тільки закликають до змін, а й роблять щось для їх досягнення. Наприклад, переможець проведеного в Нігерії конкурсу ЮНІСЕФ під назвою «COVID-19: виклик інноваційній спільноті» розробив для громад із небезпечними чи недостатніми водними ресурсами, які використовують сонячні батареї, рішення зі створення стійких систем водопостачання.

Подібні рішення не тільки приносять користь у короткостроковій перспективі — зменшують соціально-економічні наслідки COVID-19, а й забезпечують сталість і скорочують викиди в довгостроковій перспективі.

Повернутись до початку>


 

І на завершення…

У написаному в 2019 році відкритому листі я виклала свої побоювання і надії щодо майбутнього дітей і молоді. Я й гадки не мала, що лише через рік глобальна пандемія драматично продемонструє, наскільки обґрунтованими є мої побоювання.

Погана новина: оскільки криза триває, а економічні наслідки поглиблюються, попереду на нас чекають важкі часи. Економічний шторм трощить державні бюджети і нівелює десятиліття розвитку і прогресу. Якщо ми не діятимемо рішуче і швидко, то цілі покоління відчуватимуть на собі відповідні наслідки.

Але є і хороша новина: ми можемо зупинити цю тенденцію, використовуючи сьогоднішній момент як безпрецедентну можливість відновити й переосмислити системи, на які спираються діти та молодь.

Тож це заклик до дії для дітей, молоді та лідерів у всіх сферах життя нашого суспільства: політиків на світовій арені, релігійних лідерів, урядовців, відомих спортсменів, власників засобів масової інформації, правозахисників і кожного з нас.

Міжнародна спільнота повинна підтримати всеохопні заходи з відновлення, і першочергова увага в них має приділятися інвестиціям в інтересах дітей. З широкого кола питань — від інтернет-безпеки і недоторканності приватного життя до електронного навчання й забезпечення чистою водою — приватний сектор повинен докладати великих зусиль, щоб охопити якомога більше дітей і захистити їх за допомогою інновацій. А громадяни мусять і надалі закликати можновладців звітувати про свої дії й опиратися дискримінації та нерівності.

Цього року, коли ЮНІСЕФ відзначає 75-ту річницю своєї діяльності, переосмислюючи майбутнє для кожної дитини, закликаю об'єднатися навколо інтересів дітей і молодих людей із новим відчуттям невідкладності наших дій, мірою того, як ми створюємо можливості, запалюємо їхні мрії та підтримуємо їх протягом усього їхнього життя.

Пандемія COVID-19 не буде останньою кризою, з якою стикнеться людство. Тож працюймо пліч-о-пліч як партнери і друзі, щоб вийти з цієї пандемії сильнішими, ніж будь-коли раніше.

Генрієтта Фор,

Виконавчий директор