Чемпіони заради дітей: вчити без огляду на пандемію та обстріли

ЮНІСЕФ закликає сказати «дякую» та підтримати українських вчителів, які в складних умовах пандемії COVID-19 роблять все можливе, щоб кожна дитина мала змогу отримати освіту.

ЮНІСЕФ
image
UNICEF
21 Вересень 2020

Вчителі на сході України не припиняють навчати дітей, не дивлячись на обстріли та небезпеки збройного конфлікту, що триває вже сьомий рік. Працівники шкіл вздовж лінії розмежування звикли бути хоробрими заради дітей. І в новому навчальному році вони намагаються впоратися вже із новими викликами, пов’язаними із пандемією. Четверо працівників шкіл зі сходу України поділилися своїм досвідом роботи в складних умовах військового конфлікту та карантинних обмежень. Вони, як і більшість українських вчителів, взяли на себе додаткові обов’язки, опанували нові методи викладання та стали для своїх учнів прикладом відповідальної поведінки під час пандемії коронавірусу.

 

Алла: «Вдягнути маску і з хорошим настроєм йти на урок»

image
UNICEF

Алла Костенко вже понад 30 років займається улюбленою справою — вчить дітей. Але останні кілька років вчителька молодших класів називає найважчими за всю кар'єру. «Наш колектив не припиняв навчати дітей навіть під час обстрілів. Починали стріляти — ми разом із дітьми бігли ховатися. Коли ставало безпечно — знову сідали за парти», — згадує жінка, яка працює в сільській школі неподалік від лінії розмежування на сході України.

 

image
UNICEF

Алла впевнена, що ніщо не може замінити живого спілкування вчителя з дитиною.
«Коли почалася епідемія COVID-19, ми перевели всі заняття в Zoom. Для мене одним із найголовніших підсумків карантину стало те, що я нарешті освоїла комп'ютер. Окрім онлайн-уроків, я завжди намагалася пояснити будь-які складні моменти телефоном, зустрічалася з батьками, допомагала з установкою програм для навчання», — розповідає вчителька, яка навіть під час карантину використовувала будь-яку можливість підтримувати зв'язок зі своїми учнями.

image
UNICEF

Новий навчальний рік вона зустрічає з надією, що епідемія скоро закінчиться, та радить колегам завжди сподіватися на краще і передавати свій оптимізм дітям. «Потрібно вдягнути маску, поміряти температуру, скористатися антисептиком і з хорошим настроєм йти на урок. Тим більше що в цьому році діти за час карантину встигли скучити за школою, одне за одним і за нами, і це відчувається. А ми скучили за ними», — усміхається вчителька, яка сьогодні пильнує, щоб її клас не тільки отримував знання, а й робив це в безпечних умовах.

 

Микита: «Карантин — це не канікули»

Микита Грабовський
UNICEF

Один із наймолодших учителів у своїй школі Микита Грабовський називає перехід до дистанційного навчання під час карантину випробуванням і для себе, і для учнів. «Складно було не у зв’язку з невмінням працювати з технікою, а через недостатнє технічне забезпечення. Не у всіх дітей були комп'ютери або телефони. Також були проблеми з інтернетом», — розповідає Микита, стоячи біля інтерактивної дошки у своєму класі.

Микита стоїть біля інтерактивної дошки у своєму класі
UNICEF

Для учнів Микита створив розклад відеоконференцій у платформі Zoom на кожен день і викладав завдання з матеріалами на платформі Google Classroom. «Титанічних зусиль докладали класні керівники та батьки, аби пояснити дітям, що карантин — це не канікули», — згадує молодий чоловік.
 

image
UNICEF

Як у вчителя інформатики у Микити під час карантину з’явилися нові обов’язки. Він взяв на себе клопіт з налаштуванням шкільної техніки, а також надавав технічну допомогу учням та їхнім батькам. «Від нового навчального року очікую плідної праці, бо після карантину треба багато чого наздогнати. Тож робитиму все, аби допомогти дітям. Завжди готовий відповісти на запитання з моїх предметів і телефоном, і в інтернеті, і, звичайно, у школі», — говорить Микита.

 

Юлія: «Карантин мотивує підвищувати кваліфікацію»

image
UNICEF

Юлія Шпилько вважає, що дітям, їхнім батькам і вчителям треба звикати до нових шкільних правил під час пандемії COVID-19. «На жаль, карантинні обмеження — це серйозно і надовго. Це нова форма існування суспільства, і нам до нових умов потрібно просто пристосуватися, при цьому намагатися не втратити в новому світі самих себе», — розмірковує викладачка математики та інформатики зі Станиці Луганської.

image
UNICEF

Юлія додає, що під час карантину учням було складно розподіляти час на уроки вдома, а вчителям — правильно налагодити дистанційне навчання в умовах нестачі технічних засобів. «Мені довелося зробити незаплановані покупки, які допомогли підтримувати зв'язок із дітьми, батьками й колегами в умовах карантину», — зізнається вчителька.

image
UNICEF

Під час карантину вона організовувала режим праці та відпочинку дітей та стежила за тим, щоб в учнів була можливість психологічно розвантажитися.. «Вчитель повинен вміти відповісти на запитання і пояснити, що відбувається. Це своєю чергою вимагає додаткових знань і умінь, що мотивує до підвищення кваліфікації та саморозвитку педагога як особистості», — впевнена Юлія.

Юлія: «Дорога до школи повинна бути безпечною»

image
UNICEF

Вже другий рік поспіль Юлія Ткачук супроводжує дітей дорогою з населеного пункту на лінії зіткнення до школи, куди їх відвозить жовтий шкільний автобус, і додому. Вона першою щоранку заходить до салону й після уроків останньою виходить з автобуса.

image
UNICEF

Цього року у зв’язку з епідемією коронавірусу додатковий обов’язок шкільного секретаря — стежити за тим, щоб діти дотримувалися карантинних обмежень, зокрема носили маски та використовували антисептик. Тому кожному з 30-40 школярів, перш ніж вони зайдуть до салону, Юля допомагає обробити руки розчином для дезінфекції. «Будь ласка, всі вдягніть маски», — нагадує жінка час від часу дітям в автобусі.

image
UNICEF

Восени в автобусі буває спекотно, тож витримати 40 хвилин у масці нелегко. Але Юля говорить, що діти та їхні батьки раді вже тому, що транспорт у Станиці Луганській нарешті з'явився. Адже до його появи вони діставалися школи пішки. «Ми ходили через залізничні колії, путівцями. Звісно, не скрізь безпечно, але ми ходили там, де точно розміновано. Тож краще їхати у масці в автобусі, ніж йти пішки», — запевняє Юлія, стоячи біля жовтого автобуса з написом «Станиця Луганська — серце миру України».

ЮНІСЕФ підтримує  Міністерство  освіти і науки України, щоб  кожна дитина мала змогу навчатися. Більше сотні шкіл уздовж  лінії  розмежування отримали дезінфектори, засоби гігієни та санітарії через систему електронних  ваучерів для безпечного старту нового навчального року. Це -  інноваційний та швидкий підхід у роздачі гуманітарної  допомоги, що  реалізується на сході України за фінансової підтримки уряду Сполучених Штатів Америки. Крім того,  завдяки партнерству з Unilever Україна ЮНІСЕФ зміг доправити засоби для миття та дезінфекції поверхонь до шестиста шкіл у дев’яти регіонах України.