Евакуація та небезпека: діти в Україні народжуються у складних умовах
Новонароджені діти в Україні перші дні свого життя проводять під землею — у сховищах та підвалах.

- Доступно:
- Українська
- English
Ганна з’явилася на світ на світанку в пологовому будинку Шостки. У день свого народження дівчинка не тільки вперше відчула дотик матусі й побачила сонячне світло, а й пережила свою першу евакуацію. Шостка, місто в Сумській області, розташоване всього за 40 кілометрів від російсько-українського кордону, неодноразово зазнавала ракетних обстрілів. Повітряні тривоги лунають тут часто та подовгу.

Загроза залишається
Щойно долинають перші тривожні звуки попередження, медики пологового відділення Шосткинської центральної районної лікарні розпочинають евакуацію всіх вагітних, породіль із дітьми та їхніх відвідувачів у підвальне приміщення.
«Звичайно, загроза залишається. В нашому місті були серйозні обстріли. Тому ми ніколи не ігноруємо сигнали тривоги», — пояснює акушерка пологового відділення Оксана Пашковська.

У відділенні немає облаштованого бомбосховища, тож для укриття тут змушені використовувати сирий та темний підвал, який до того ж перебуває в напіваварійному стані.
В таких умовах 25-річна мати Оксана вперше заколисує свою новонароджену доньку Ганну, кутаючи немовля в теплу білу ковдру.
«Я народила рано-вранці. Слава Богу, все пройшло добре. Зараз для мене головне — це спокій. Хочеться, щоб зберeглися життя, щоб зберігся наш будинок, щоб війна швидше закінчилася і в моєї дитини було добре життя»
Разом із іншими породіллями молода мама рахує хвилини у старому задушливому приміщенні до закінчення повітряної тривоги.

Тут народжується життя
Старша акушерка пологового відділення Ольга Бахір допомагає породіллі, що ще відновлюється після пологів, тримати маля. Фахівчиня зізнається, що повітряні тривоги, на жаль, стали частиною її робочих буднів. «Наше бомбосховище в жахливому стані. Воно не придатне для перебування. Тільки й того, що воно розташоване під землею, а так потребує капітального ремонту», — пані Ольга вказує рукою на облуплені стіни та підлогу підвалу.

Звуки повітряні тривоги долинають до пологового відділення Шосткинської центральної районної лікарні по кілька разів на день та часто вночі. «Іноді по декілька годин перебуваємо у сховищі. Бувають дуже довгі тривоги, навіть по три години. І нам доводилося сидіти, вмикати обігрівачі. Умови у нас неналежні, але це хоч якась безпека», — розповідає Ольга Бахір.
Кожного місяця у Шостці народжуються приблизно 40 немовлят. «Небагато, але, слава Богу, жінки народжують попри війну. Ми дуже любимо свою роботу, бо навіть зараз в нас народжується життя», — додає Оксана Пашковська.

Допомога під час війни
Пологове відділення Шосткинської центральної районної лікарні давно співпрацює з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) у межах програми «Лікарня, доброзичлива до дитини» та за програмами підвищення кваліфікації медиків. З початку війни фонд передав до відділення витратні матеріали, інструментарій для пологів та транспортні кувези для немовлят, що народилися передчасно. «ЮНІСЕФ поставив нам також “Пакунки-порятунки” для новонароджених дітей та багато необхідного обладнання. Зараз така допомога дуже потрібна, бо самотужки лікарня не може впоратися з важкими викликами воєнного часу», — говорить пані Ольга Бахір.
Українські пологові будинки потребують фінансової допомоги ще й для ремонту бомбосховищ.

Чимало лікарень в Україні, на жаль, не були готові до активних бойових дій, а бомбосховища в них не були призначені для надання допомоги в умовах війни. Тому зараз ЮНІСЕФ ремонтує та обладнує старі підвальні приміщення у лікарнях по всій країні. Дитячий фонд ООН ставить собі за мету зробити так, щоб працівники та пацієнти в разі ескалації могли спокійно спускатися в укриття та надавати/отримувати допомогу там.
Програма з ремонтування бомбосховищ від ЮНІСЕФ охоплює 50 дитячих лікарень та перинатальних центрів у десяти областях країни: це Київ та Київська область, міста Львів, Житомир, Одеса, Чернігів, Запоріжжя, Дніпро, Кропивницький та Вінниця. Вона дасть змогу забезпечити належні умови лікування та безпеку сотням тисяч дітей в Україні.
Також ЮНІСЕФ планує розширювати програму, щоб охопити нею якомога більше регіонів та лікарень, які потребують допомоги.