Українська студентка надихає інших на відповідальну утилізацію паперу

Для Стефанії Парубець переробка сміття – це не просто «гарна ідея». Це спосіб життя.

Протягом останнього року 21-річна студентка не лише сама займалась порятунком планети – вона також надихала інших робити це.

Цей шлях розпочався в листопаді 2019 року, коли Стефанія разом з двома друзями, студентами Київського національного економічного університету, як і вона сама, звернули увагу на велику кількість паперу, що викидають студенти. Разом друзі встановили  баки для паперу в своєму університеті.

Але згодом команда вирішила піти далі. «Серед наших однокурсників не було екологічної культури, – пояснює Стефанія, – ми мали це змінити».

Для цього Стефанія та її друзі минулого року подали заявку на програму UPSHIFT від Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), що допомагає молоді застосовувати інноваційні підходи для вирішення актуальних проблем.

Команда Стефанії стала однією з десяти, що були відібрані для участі у програмі в Києві. В команді були студенти різного віку, але всі вони прагнули вирішити проблему, пов’язану з поганою інфраструктурою переробки відходів в Україні та тонами паперових відходів, що нагромаджуються в університетах. Їхній командний дух одразу привернув увагу відбіркової комісії, і молодих людей запросили взяти участь у тренінгу UPSHIFT.

Програма UPSHIFT спрямована на навчання, надання менторської підтримки та фінансування ідей молодих людей у всьому світі. За підтримки ING Банку та менторів із різних приватних компаній п’ять молодіжних команд отримали фінансування та протягом року впроваджували свої ідеї із захисту довкілля, зайнятості молоді, підвищення доступності послуг та відповідального споживання.

Зараз Стефанія разом з командою розповідає своїм одноліткам про переробку сміття та зміну поведінки з відходами за допомогою каналу в Телеграмі.

Ці інструменти дають практичні та надихаючі поради, заохочують до обговорення важливих тем, а також пропонують веселі змагання, щоб визначити, хто найактивніше використовує нові сміттєві контейнери.

«Будь-який великий шлях починається з першого кроку, – розповідає Стефанія про свої зусилля, – але, коли ви йдете до великої мети незначними, здавалося б, кроками, зрештою ви розумієте, що саме ці кроки змусили людей задуматися».

Стефанія каже, що менторська підтримка, яку вона з командою отримала під час тренінгів від фахівця з корпоративної відповідальності енергетичної компанії, дозволила їм зробити перші підготовчі кроки на шляху до своєї мети. Ментор допоміг групі зосередитися «в першу чергу на основній проблемі, яку ми хотіли вирішити, і думати про те, що ми дійсно можемо зробити».

Зараз команда планує розширити географію свого проекту на інші університетські корпуси і навіть на інші університети. Друзі хочуть набрати нових людей до команди та написати довідник, в якому поділяться своїм досвідом, щоб інші могли уникнути підводних каменів і помилок.

Стефанія сподівається використати свої нові навички у розробці, управлінні та реалізації проектів в неурядовому секторі.

«Я поки розумію не все, але після цього досвіду я гарно уявляю, як це зробити», – каже дівчина, посміхаючись.

Майбутнє для Стефанії – це все що завгодно, тільки не посередність.

«Я завжди хотіла, щоб мене запам’ятали за те, що я зробила щось велике, – каже вона, – Тепер я знаю, що саме для цього можу зробити».