Відсутність соцпослуг перешкоджає деінституалізації: результати моніторингу сімей Харківщини, куди повернулися діти з інтернатів через пандемію

17 листопада, Харків.  Де-факто відсутня інклюзія та брак соціальних послуг для сімей - основні перешкоди деінституціалізації на Харківщині. До таких висновків прийшли експерти, які проводили у Харківській області моніторинг 590 сімей, до яких через COVID-19 повернулися діти з інтернатів. Моніторинг проводиться в рамках спільного проекту Міністерства соціальної політики України, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та громадської спілки «Українська мережа за права дитини». 

Моніторинг проводили 18 міждисциплінарних команд, у складі яких працювали спеціалісти служби у справах дітей, працівники центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, представники відділу освіти. Спеціалісти дослідили умови перебування та оцінили потреби 684 дітей. За результатами оцінки потреб найбільш вразливі родини отримають гуманітарну допомогу. 

«Пандемія мала безпрецедентні наслідки для глобальної економічної та соціальної ситуації, що найбільше вплинуло на вразливі групи. В Україні, згідно з макроекономічним прогнозом, рівень бідності, включаючи бідність дітей, значно зросте через економічні наслідки COVID-19. Це вимагає від уряду негайних та надзвичайних заходів соціального захисту для пом'якшення впливу кризи на вразливі сім'ї з дітьми, тим самим сприяючи прискоренню економічного відновлення. Тому надзвичайно важливо підтримувати місцеві органи влади в наданні інтегрованих соціальних послуг та підтримки сім'ї з метою подальшого запобігання інституціоналізації дітей», – коментує Лора Білл, Заступник голови представництва ЮНІСЕФ в Україні.

Серед причин потрапляння дітей до інтернатних закладів, зокрема, відсутність послуг чи невідповідність потребам сімей і дітей; низький рівень інклюзивності шкіл і дитячих садочків, недостатня підтримка соціальних служб сім’ям, які планують або вже віддали дітей в інтернати; вербування з боку інтернатів.

«Перед початком дослідження ми сформулювали декілька гіпотез щодо причин інституціалізації дітей в Україні, зокрема у кожному регіоні, які брали участь у проєкті. За результатами моніторингу були повністю підтверджені майже всі гіпотези, одна з яких, на мою думку, має найбільш негативний вплив – відсутність послуг для сімей і дітей належної якості відповідно до потреб у громадах. Тож запорукою вирішення проблем щодо інституалізації дітей  є виконання Регіонального плану з реформування системи інституційного догляду і виховання дітей Харківської області, у якому, безпосередньо передбачено створення і розвиток таких послуг», – підсумувала Маріанна Онуфрик, аналітикиня, членкиня ГС «Українська мережа за права дитини».

За 2 роки кількість закладів інституційного догляду у Харківській області зменшилась з 45 у 2018 році до 40 у 2020 році), а кількість вихованців у таких закладах зменшилась на 18,4 %.  

«У період, коли держава повинна прийняти виклик пандемії COVID-19, дуже важливо не забувати про тих, хто потребує опіки та турботи у першу чергу. На Харківщині майже 4,5 тис. дітей мають статус сироти або позбавленої батьківського піклування. І наше пріоритетне завдання -  забезпечення права кожної такої дитини на сімейне виховання у повністю безпечних умовах. Моніторинг умов, у яких перебувають діти, котрі повернулися з інтернатних закладів на період карантину, показав, що важливим залишається проведення системної роботи з батьками. Проєкт надав нам можливість побачити недоліки у роботі з дітьми, та оперативно виправити їх.», – додав Євгеній Грицьков, заступник голови Харківської ОДА.

За результатами проекту вдалося окреслити такі варіанти вирішення проблемних ситуацій в області:

• розвиток медичних, освітніх, соціальних і реабілітаційних послуг для дітей та їхніх сімей в громадах відповідно до потреб; 
• підвищення кваліфікації працівників освітньої сфери; 
• проведення додаткових навчань для спеціалістів ІРЦ, підвищення їхньої кваліфікації у контексті шкідливості інституційного догляду для дітей; 
• запровадження в навчальних закладах, закладах охорони здоров’я та соціального захисту програм, спрямованих на формування навичок відповідального батьківства. 

Одним із результатів проекту стане підготовка рекомендацій до регіонального плану реформування інтернатних закладів та розробка змін до нормативно-правових актів, які стосуються реформи деінституціалізації. Напрацьовані практики реінтеграції дітей у сім’ї планують розширити на всю Україну.

Нагадаємо, що через пандемію коронавірусу 42 тисячі дітей, серед яких - діти з інвалідністю, повернулися з інтернатних закладів у свої родини. Щоб провести моніторинг умов проживання сімей, визначити потреби дітей у цих родинах та відреагувати на їх запити, Міністерство соціальної політики, ЮНІСЕФ та Українська мережа за права дитини ініціювали проект «Оцінка та реагування на виклики щодо захисту дітей під час пандемії COVID-19». Проект запроваджується у 5 пілотних областях України: Полтавській, Харківській, Миколаївській, Волинській та Дніпропетровській.