Життєві Історії

Життя у темряві із променем надії

Вуличні діти – одна з груп ризику отримання ВІЛ/СНІДу в Україні

«А я донька мамина і татова»

Порівняти його нинішнього і тодішнього — це небо і земля

Анастасія Поліщук: «Ми думали, в дитини просто лізуть зуби, та ледве не втратили її через менінгіт»

«Я навіть ніколи і не мріяла мати таку чудову велику родину...»

Історія Себастьєна: Розповідає молодий гаїтянин, що пережив землетрус

Медіація як реалізація права дитини на правовий захист

Годувати груддю – жіноче щастя, до якого не дозріло суспільство

Третій богатир у мами

Безпека сексу подорожчала вдвічі

Справа справжніх чоловіків

Сильні тільки разом

“Це звичайна вірусна інфекція”. Історія про нещепленого хлопчика, якій намагається подолати менінгіт

Чудове майбутнє

"Коли я була маленькою, я завжди хотіла мати донечку..."

"Я не хотіла, щоб мій син залишився сиротою..."

"Я його не віддам... Я не зможу жити, знаючи, що десь моя дитина..."

Йодний дефіцит та вагітність

Йодний дефіцит та психічний розвиток

 

Йодний дефіцит та психічний розвиток

© UNICEF-UKR/2006/02
Маргарита

Кожного ранку мама проводжає Риту до дитячого центру для дітей із обмеженими можливостями. Від народження у Маргарити важка затримка психічного та фізичного розвитку. А сталося це від того, що нестачу йоду в її організмі було діагностовано вкрай пізно.

— З раннього віку дівчинка відрізнялася порушенням розвитку, — розповідає Тетяна Щербак дитячий психоневролог Центру реабілітації дітей із обмеженими можливостями м. Славутич, — у три роки, коли я вперше її побачила, вже була важка затримка психомоторного та фізичного розвитку. Відтоді виникла підозра, що у неї якісь негаразди із ендокринною системою.

Риту відвели до ендокринолога. Втім у місті не має свого дитячого фахівця. На десять тисяч дітей штатним розкладом не передбачено. А дорослий ендокринолог ніяких порушень не помітив.

У п’ять років, дівчинка тільки-но почала ходити, інтелектуального розвитку майже ніякого не було. Ось тоді вже вирішили відвезти її до Києва. Показати фахівцям Інституту ендокринології. Там і встановили діагноз: вроджений гіпотеріоз. Тобто, недостатня функція щитоподібної залози.

Затримка у лікуванні гіпотеріозу лише на декілька годин після народження, є фатальною для інтелектуального та фізичного розвитку людини. У випадку Рити — це сталося внаслідок йодної недостатності в організмі. Лише тоді їй призначили замісну терапію гормонами, що містять йод.

На теперішній час дівчина не  підлягає навчанню. Мало не все, про що мріють батьки та вихователі — навчити її обслуговувати саму себе у побуті.

За всі роки роботи, каже пані Олена, вона жодного разу не зустріла інформацію про проблеми йодної недостатності та засоби її профілактики ні на державному рівні, ні на рівні медицини, про це розмова в місті ніколи не велася.

Проблема йодної недостатності — це типова проблема для України, — вважає доктор медичних наук, професор, Віктор Кравченко, керівник лабораторії йодозалежних захворювань НДІ Ендокринології та обміну речовин ім. В. Комисаренко, — посилаючись на результати Національних досліджень, що були проведені Міністерством охорони здоров’я та Академією медичних наук серед дітей та жінок України.

Йодний дефіцит винний у багатьох випадках раку щитоподібної залози, який виник після аварії на ЧАЕС, — каже Віктор Іванович, — тому що від  нестачі звичайного йоду щитоподібна залоза, намагаючись втамувати „голод”, почала накопичувати йод радіоактивний, і більш ніж в десятеро збільшилася кількість випадків раку щитоподібної залози.

 І 20 років після Чорнобильської катастрофи йододефіцит залишається важливою проблемою усього суспільства. Метод масової йодної профілактики набув широкого використання в світі.  В більшості країн законодавчі акти, передбачають обов’язкове йодування всієї харчової солі, що споживається населенням.

Лише прийняття закону «Про попередження станів і захворювань спричинених йодною недостатністю», який передбачає  загальне йодування всієї харчової солі, може гарантувати усьому населенню країни стале надходження добових норм йоду, а отже — попередити тяжкі наслідки.
 
Для Маргарити профілактика нестачі йоду вже не в нагоді. Для неї залишається лише щоденна замісна терапія гормонами, що містять йод.
 
Кожного вечора за Ритою приходить мама. Коли вони разом йдуть вулицями міста, здається, що то подруги. Проте, не має в Славутичі людини, яка б не відала про жереб цієї родини. Про що ж намагаються сповідати чорняві такі виразні очі цієї дівчини?

 

 
Search:

 Email this article

unite for children