Життєві історії
Байдужість руйнує життя: діти, яким ніхто не допоміг Хлопець ріс у звичайній родині та ходив у звичайну школу. Звичайне життя в невеликому містечку на півночі України. Незвичайний лише він, Саша. Занадто рухливий, дуже галасливий. Не міг подовгу сидіти на уроках, відволікався. Викликали в школу батьків, вимагали «вплинути на дитину». Вони впливали. Били, намагаючись таким чином заспокоїти, зробити хлопця посидючим. Зрештою Олександр залишив школу. Вчителі сказали: «Він не може вчитися. Не запам'ятовує, не хоче читати».
Покращення життя дівчат груп ризику в Україні Миколаїв, 12 лютого 2012 — Аня не багато розповідає про свої юнацькі роки в Миколаєві, в одному з найбільш густонаселених міст на півдні Україні. Вона відчайдушно намагається забути часи, коли вона тільки те й робила, що сперечалась з дідусем, її єдиним родичем, який залишився живим після смерті батьків. Коли вона, нарешті, відкрилася, то розповіла про те як її було вигнано з дому і про перші статеві відносини з другом, коли їй було 15 років.
|
