ЮНІСЕФ наполягає на поліпшенні догляду і якості життя ВІЛ-позитивних дітей в Україні
Київ, 6 грудня 2011 р - В рамках Всесвітного дням боротьби зі СНІДом Дитячий Фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні представляє результати дослідження «Оцінка рівня існуючих знань, ставлення та практик щодо лікування, догляду та підтримки дітей з ВІЛ-інфекцією», та пропонує рекомендації щодо покращення стану догляду і підтримки ВІЛ-позитивних дітей. Зростання частоти гетеросексуального шляху передачі та кількості ВІЛ-інфікованих жінок дітородного віку збільшує кількість дітей, народжених ними. Протягом останніх років в Україні вдалося суттєво знизити рівень передачі вірусу від матері до дитини (з 27,8 до 6,3% протягом 2001–2008 років). Але абсолютна кількість дітей з підтвердженим діагнозом ВІЛ-інфекції поступово зростає. Станом на 1 липня 2011 року 2669 дітей мали підтверджений діагноз ВІЛ-інфекції, з них 737 – хворі на СНІД. Ще 6403 очікували визначення їхнього ВІЛ-статусу. Отримані дані свідчать про те, що залишаються поширеними хибні стереотипи щодо передачі ВІЛ-інфекції між дітьми. Так тільки 60–61% опитаних батьків і 47–48% персоналу знають, що ВІЛ не передається, якщо ВІЛ-інфікована дитина під час гри подряпає або вкусить здорову. Недостатньо поширені знання про опортуністичні інфекції та їхню безпечність для здорових людей, особливості вакцинації ВІЛ-позитивних дітей і правила особистої безпеки та гігієни. 18% батьків і 11% персоналу серед опитаних схильні вважати, що ВІЛ-позитивні діти дуже відрізняються від здорових, потребують надмірної опіки, не мають перспектив у житті. Не дивно, що частина респондентів виступає за відокремлення ВІЛ-позитивних дітей від здорових під час лікування, виховання і навчання – хоча ця стратегія ніяким чином не виправдана з медичної точки зору і робить неможливою інтеграцію цих дітей у суспільство. Продовжує існувати дискримінація ВІЛ-позитивних дітей у медичних та навчальних закладах. 12% опитаних батьків, 6% персоналу знали про такі випадки у медичних закладах. 17% опитаних батьків вважають, що їхні діти стикалися з несправедливим поводженням у дитсадках або школах. Водночас з’явилися прецеденти понесення відповідальності за дискримінацію. Абсолютна більшість опитаних погоджується, що планування майбутнього ВІЛ-позитивних дітей необхідне. Проте лише 30% батьків (або осіб, що їх замінюють) домовилися з іншою особою, котра зможе виховувати їхню ВІЛ-позитивну дитину в разі сильного погіршення їх власного здоров’я. Тільки 11% склали на дитину заповіт. Порівняно з результатами попереднього опитування, проведеного у 2003 році:
В той же час:
Важливим кроком для ефективного моніторингу і оцінки стану справ з ВІЛ-інфікованими дітьми в Україні стала розробка відповідних індикаторів. Запропоновано 30 показників, котрі відображають знання, ставлення та практики представників 3 цільових груп: батьків/ опікунів, медичного та немедичного персоналу. « Дослідження підтверджує, що діти, народжені ВІЛ-позитивними матерями, їхні батьки та родини продовжують стикатись з низкою проблем. Більшість ВІЛ-позитивних дітей народжується в сім’ях у важких життєвих обставинах. Існує також проблема відмов батьків від таких дітей. Недостатній рівень знань про ВІЛ та СНІД у суспільстві породжує страх, стигму та дискримінацію відносно дітей, що живуть з ВІЛ. Надзвичайно важливо, щоб догляд, лікування, підтримка та реінтеграція у суспільство дітей, уражених ВІЛ, були зміцнені. Їхні сім’ї мають отримувати соціальний захист. Це поперередить соціальні ризики для дитини, в тому числі дозволить залишитись у сім’ї. Важливо брати це до уваги у контексті поточних соціальних реформ. Ефективність рішень щодо політики та покращення послуг для ВІЛ-позитивних дітей може бути забезпечена тільки за умови дієвого співробітництва урядових та неурядових організацій. Необхідно розвивати інтеграцію медичних та соціальніх послуг, підвищувати рівень знань про інфекцію не тільки тих, хто забезпечує ці послуги, але і в суспільстві в цілому, що сприятиме більшій толерантності» – сказала пані Юкіє Мокуо, Представник ЮНІСЕФ в Україні. Дослідження було проведене Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка за підтримки ЮНІСЕФ в Україні у березні–травні 2009 року. Опитано 199 представників батьків ВІЛ-позитивних дітей та осіб, що їх замінюють, 250 – персоналу, який залучається до лікування, догляду та підтримки, а також проведено 10 експертних інтерв’ю з фахівцями національного рівня. Представлені результати дослідження базуються на даних повторного опитування батьків/опікунів ВІЛ-позитивних дітей та персоналу, котрий має надавати їм догляд та підтримку (2009 р.). Опитування було проведене у м. Київ, АР Крим, Дніпропетровській, Чернігівській, Львівській та Одеській областях.
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) є світовим лідером з захисту прав та інтересів дітей. Фонд працює у понад 150 країнах заради захисту та підтримки дітей починаючи з раннього віку та до юності. Програми Фонду фінансуються з добровільних внесків фізичних осіб, компаній, закладів та урядів. Представництво Фонду в Україні відкрито у 1997 році. Більше інформації: www.unicef.org.ua.
За додатковою інформацією та для отримання копій Звітів звертайтеся до: Юлія Юрова, Керівник інформаційного відділу ЮНІСЕФ Україна, +38-044-254-2450, E-mail: yyurova@unicef.org
|
